Автомат́изм (грец. αύτόματος — самодіючий, саморухомий) — мимовільні, неусвідомлювані компоненти свідомої діяльності людини. У психології розрізняють:

  • автоматизм первинний, природжений — інстинкт;
  • автоматизм вторинний, набутий життєвим досвідом — навички і звички.

Людина здатна свідомо контролювати свої автоматичні і автоматизовані рухи та дії, гальмуючи їх, відповідно спрямовуючи або переносячи в інші види діяльності й поведінки. Питання автоматизму відіграють важливу роль у справі політехнічного та виробничого навчання.

ДослідженняРедагувати

Фізіологічна природа автоматизму як рефлекторного явища розкрита в працях І. М. Сєченова, В. М. Бехтерєва та І. П. Павлова. В Україні над проблемою автоматизму працювали В. П. Протопопов, Д. Ф. Ніколенко, Д. Г. Елькін, В. В. Містюк, М. Ю. Малков та ін.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати