Автоматизм: відмінності між версіями

Ці два рівні автоматизму розуміються з посиланням на розумінняуявлення поля свідомості за подобою з полем зору. Поле свідомості визначається як найбільша кількість явищ, які можуть одночасно, проявитися свідомості. Це припускає, що ву суб'єкта зусилля психічного синтезу більш-менш високі, що становить більший чи менший ступінь цього поля. Найбільш знижений рівень цього поля -— це каталептичний стан, коли одна ідея захоплює його повністю. Гіпотеза ДжанетЖане полягає ву тому, що послідовності жестів, спровоковані в каталептичному стані, все ще є частиною психологічної діяльності.

З розширенням поля свідомості з’являються допоміжні образи, щоякі утворюють уявлення про себе, про зовнішній світ і про мовумовлення, потім явища з’являються у формівигляді сприйняття. Автоматизм сприйняття підпадає під повний автоматизм, але дозволяє суб’єкту легко взаємодіяти з навколишнім середовищем, чого не можна знайти в актахдіях, щокотрі виконуютьсявідбуваються в стані [[Каталепсія|каталепсії]].

Автоматизм відноситься достосується набору коротких несвідомих форм поведінки.<ref>{{Cite news|title=Medical Sign Language. Easily Understood Definitions of Commonly Used Medical, Dental and First Aid Terms.|url=http://dx.doi.org/10.7326/0003-4819-98-4-570_3|work=Annals of Internal Medicine|date=1983-04-01|accessdate=2021-11-20|issn=0003-4819|doi=10.7326/0003-4819-98-4-570_3|pages=570|volume=98|issue=4}}</ref> Зазвичай вони тривають від кількох секунд до хвилин, а іноді й довшедовший час, протягом якого суб’єкт не усвідомлює власних дій. Цей типвид автоматичної поведінки часто зустрічається за певних типів [[Епілепсія|епілепсії]], наприклад, при складних парціальних судомах у хворих на скроневу епілепсію<ref>{{Cite book

Існують різні ступені автоматизму. Деякі можуть передбачати прості жести, такі як потирання пальців, чмокання губами, жування або ковтання, або більш складні дії, такі як [[Сомнамбулізм|сноходіння]].<ref>{{Cite news|title=Automatism|url=http://dx.doi.org/10.1093/gao/9781884446054.article.t005221|publisher=Oxford University Press|work=Oxford Art Online|date=2003|accessdate=2021-11-20|first=Jennifer|last=Gibson}}</ref> Інші можуть стосуватися мовлення, яке може бути або не бути зв’язним чи розумним. В іншому разі суб’єкт може залишатися при свідомості протягом усьогоусієї епізодупригоди. Ті, хто залишається упри свідомості, можуть повністюцілком усвідомлювати своївласні інші дії в той час, але не усвідомлюватизбагнути їх автоматизму.

У деяких більш складних автоматизмах, суб’єкт входить у поведінку сомнабулізму, повністю прокидаючись до миті його початку. У цих подіях, які можуть тривати більш тривалий період часучас, суб’єкт продовжує займатися діяльністю, яку він/вона регулярно виконує, наприклад, готує їжу, приймає душ або їздить знайомим маршрутом, чи навіть може вести розмову. Після події суб’єкт приходить до тями, часто відчуває себе дезорієнтованим і не пам’ятає саму пригоду.<ref>{{Cite news|title=Seizures, Complex, Partial|url=http://dx.doi.org/10.1007/springerreference_137343|publisher=Springer-Verlag|work=SpringerReference|accessdate=2021-11-20}}</ref>

Автоматичну ритмічну діяльність слід відрізняти від реактивної, спричиненої зовнішніми імпульсамиподразниками. Проте, у біологічних процесах автоматизм і реактивна ритміка можеможуть бути тісно пов'язані, у такому разі слід розглядати їх функціональну взаємодію — прикладом є ритмічна діяльність дихального центру.

Найбільш вираженим автоматизмом у людському організмі володіє [[серце]], [[гладенька мускулатура|гладенька м'язова тканина]] (кишківника, [[Сечовід|сечоводу]] та інших органів) та деякі нервові утворення. Автоматизм на [[Клітина|клітинному]] рівні властивий миготливому епітелію.<ref>{{Cite web|title=Автоматизм у фізіології|url=http://vue.gov.ua/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC_%D1%83_%D1%84%D1%96%D0%B7%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97|website=ВУЕ|accessdate=2021-11-20|language=uk}}</ref>