Ро Де У: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Deineka (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 12:
}}
'''Ро Де У''' ({{lang-ko2|노태우|盧泰愚|No Tae-u|No T'aeu}}; [[4 грудня]] [[1932]] — [[26 жовтня]] [[2021]]) — корейський військовик і політик, шостий президент [[Південна Корея|Республіки Корея]].
== Життєпис ==
Ро Де У народився 1932 року, брав участь у [[Корейська війна|Корейській війні]] 1950–1953 років, був кадровим армійським офіцером. Ще в школі він потоваришував із [[Чон Ду Хван]]ом, який очолював країну у 1980–1988 роках. Ро і Чон разом закінчили Корейську військову академію 1955 року, 1979 року Ро Де У отримав звання генерала.
У жовтні 1979 року президент [[Пак Чон Хі]], який проводив економічні реформи, був убитий, а в грудні Чон і деякі інші офіцери здійснили державний переворот. Ро, який на той час був високопоставленим командиром, надав їм вирішальну підтримку і став членом хунти, яку очолює Чон Ду Хван. Чон став президентом у серпні 1980 року.
В 1981 Ро пішов у відставку з військової служби і пізніше обіймав ряд міністерських посад, включаючи міністра з політичних питань (1981), спорту (1982) і внутрішніх справ (1982). Будучи головою Олімпійського організаційного комітету Сеула з 1983 по 1986 рік, він займався підготовкою Південної Кореї до літніх Олімпійських ігор 1988 року, що проходили в [[Сеул]]і.
Став наступником іншого військового президента Південної Кореї [[Чон Ду Хван]]а. Здобув перемогу на перших демократичних виборах у країні 1987 року<ref>{{cite book |title=Новейшая история. 20 век.: В 2 кн. Кн. 2. М–Я |publisher=ОЛМА Медиа Групп |page=314 |url=https://books.google.com.ua/books?id=wg45xxd8KKMC&pg=PA314&lpg=PA314&dq=выборы+в+южной+корее+1988&source=bl&ots=-EwQpyc5IJ&sig=ACfU3U3-9ty_JF5NLgCbmv12tDF41GyO-g&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwirkvS0tKnqAhUNqYsKHQbhCMQQ6AEwA3oECAoQAQ#v=onepage&q=выборы%20в%20южной%20корее%201988&f=false |accessdate=30 червня 2020 |language=рос.}}</ref>, випередивши кандидатів від опозиції, які згодом також стали президентами країни: [[Кім Йон Сам]]а та [[Кім Де Чжун]]а.
| |||