Будинок Крістера: відмінності між версіями

Пам'ятка архітектури у Києві
Вилучено вміст Додано вміст
створив нову статтю про пам'ятку архітектури у Києві
(Немає відмінностей)

Версія за 03:05, 22 вересня 2021

Будинок Крістера — колишній будинок київського підприємця Вільгельма Крістера, розташований у місцевості Крістерова гірка за адресою вул. Осиповського, 2-а. Має статус пам'ятки архітектури місцевого значення. Користувачем об'єкта є Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України, на території якого розташований будівля. У 2011 році будівля була розібрана і відтоді перебуває на стадії відновлення.[1]

Опис і історія

Двоповерховий дерев'яний будинок, у якому жило кілька поколінь родини, Вільгельм Крістер збудував у 1880 році. За час свого існування будинок двічі добудовувався. З добудовами його габаритні розміри складали 34×12×10 м. Стіни будинку були зведені з брусу і зовні зашиті дошками. В оздобленні фасадів застосовувалися елементи неокласицизму. Головний вхід був обладнаний дерев'яним ґанком із різьбленими колонами, на які спирався трикутний фронтон. Деталі фасаду прикрашав дерев'яний прорізний декор.[2]

У радянський час у будинку розміщувалися технікум, потім — адміністративні приміщення Інституту хлору, деякий час — склад отрутохімікатів. З 1960-х років будинок належить Інституту харчової хімії і технологій (нині — Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України). Але через відсутність відповідних умов утримання, вчасних ремонтних робіт і невизначеність статусу будинку як пам'ятки спричинили те, що він став непридатним для експлуатації.[2]

Статус пам'ятки архітектури

У 2000 році будинок отримав статус щойно виявленої пам'ятки архітектури, але наступні десять років будинок продовжував перебувати в аварійному стані.[2]

26 жовтня 2001 року наказом Головного управління охорони культурної спадщини № 143 будинок було взято під охорону.[3]

У 2010–2011 роках на замовлення користувача — Національної академії наук України — було проведено натурні, архітектурні та історико-архівні дослідження, а також виконано докладну фотофіксацію та обмірні креслення споруди. Після цього у грудні 2011 року її було розібрано.[2][4] На основі проведених досліджень було розроблено наукову реконструкцію будинку та проєкт його реставрації, яким було передбачено реставрацію пам'ятки зі збереженням усіх історичних нашарувань.[1][2][4]

27 листопада 2014 року наказом Міністерства культури України № 1053 будинок був занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний № 967-Кв.[3][1]

Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України неодноразово звертався до Президії НАН України з проханням виділення коштів на проведення реставраційних робіт, проте не зміг отримати відповідного фінансування. Через це роботи з реставрації не проводилися.[1]

У 2020 році у Громадському бюджеті Києва переміг проєкт відтворення зменшеної копії Будинку Крістера і встановлення її у парку «Гірка Крістера», що біля кінотеатру Шевченка.[5]

Посилання

  1. а б в г Протокол розбіжностей до проєкту №570 "Відтворення будинку Крістера на Гірці" | Громадський Проєкт Київ (PDF). Громадський Проєкт (укр.). Процитовано 19 вересня 2021.
  2. а б в г д Абрамова, І. В. (2012). Будинок Крістерів на Пріорці: до проблеми охорони об’єктів культурної спадщини (укр.). ISSN 2078-0133. Процитовано 19 вересня 2021.
  3. а б Наказ Міністерства культури України від 27.11.2014 № 1053, Міністерство культури України
  4. а б У Києві реконструюватимуть садибу Крістера (ФОТО). Історична правда. 5 грудня 2011. Процитовано 15 вересня 2021.
  5. Відтворення будинку Крістера на Гірці | Громадський Проєкт Київ. Громадський Проєкт (укр.). Процитовано 19 вересня 2021.