Вікіпедія

Біблія: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Відкинуто редагування 45.151.239.245 (обговорення) до зробленого MagnusFit
Мітка: Відкіт
вікіфікація
Рядок 19:
}}
 
'''Бі́блія''' ({{lang-el|τά βιβιλία, βιβλία}}, «вівлія» тобто «збірка книг»; також через місто [[Бібл]], куди завозили [[папірус]]), або '''Святе́ Пи́сьмо''', '''Свяще́нне Писа́ння''' — сукупність текстів різних епох і авторів, яка сприймається всіма [[Християнство|християнськими конфесіями]] як [[Священне Писання]].
 
Біблія складається зі Старого Заповіту та Нового Заповіту. В основі назви «Заповіт» (від {{lang-he|ברית}} — угода, договір, союз) лежить ідея угоди [[Бог]]а з усім людством: у [[Старий Заповіт|Старому Заповіті]] розповідається про [[Створення світу в Біблії|створення світу]], [[гріхопадіння]] і союз [[Бог]]а із народом Ізраїля; у [[Новий Заповіт|Новому Заповіті]] — про [[спасіння]] людства від гріха через [[Викуплення у християнстві|викуплення]] його [[Ісус Христос|Ісусом Христом]] своєю смертю та новий союз з Богом.
 
Результат складної праці з відбору цих текстів заведено називати [[Канон (релігія)|каноном]], а більш або менш близькі за жанром, але такі, що не увійшли до канону &nbsp;— [[Апокрифи|апокрифами.]]<ref>''С.&nbsp;С.&nbsp;Аверинцев''. Біблія // {{ЕІУ|1|267}}</ref> [[Католицтво|Католицький]] канон Святого Письма (Біблії) містить 73 книги, [[Православ'я|православний]] &nbsp;— 76 книг, а у [[Протестантизм|протестантів]]&nbsp;— 66.<ref>{{Cite web|title=Ієрархія всередині самої Біблії|url=https://credo.pro/2017/11/193713|accessdate=2021-05-23|language=en}}</ref>
 
У [[юдаїзм]]і лише [[Старий Заповіт]] ([[Танах]]) розглядається як священна книга.
Рядок 29:
== Біблійний канон ==
{{main|Біблійний канон}}
Біблія складається із двох основних частин&nbsp;— [[Старий Заповіт|Старого]] і [[Новий Заповіт|Нового Заповітів]]. Старий Заповіт (іврито-арамейські писання) включає 39 книг (у т.&nbsp;зв. Олександрійському описку&nbsp;— [[Канон|каноніканон]]і&nbsp;— грецького перекладу [[Септуаґінта|Септуагінта]] з ІІІ&nbsp;— II&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.). Новий Заповіт (писання [[койне]], загальногрецькою мовою елліністичного періоду)&nbsp;— 27 книг, написаних [[апостол]]ами про життя й вчення [[Ісус Христос|Ісуса Христа]] та поширенням раннього християнства впродовж другої половини I&nbsp;ст.
 
=== Християнський канон ===
Для основних християнських конфесій канонічними є 27 книг Нового Заповіту, проте між ними є розбіжності стосовно вклюючення деяких книг до Старого Заповіту:
* православні включають до своїх видань Біблії 49 книг [[Септуаґінта|Септуагінти]];
* канон Римо-католицької церкви&nbsp;— [[Вульгата]]. Латинський переклад&nbsp;'''Біблії'''&nbsp;з&nbsp;[[IV століття]]. Вона містить 46 книг, 39 з яких дістали назву протоканонічних, решта&nbsp;— девтероканонічних;
Рядок 149:
І не зважаючи на те, в катехізисі [[митрополит]]а [[Петро Могила|Петра Могили]] тексти ''Святого Письма'' наводяться Українською мовою. Становище погіршало наприкінці 17-го ст., коли українська [[православ'я|Православна]] Церква була підпорядкована [[Московський патріархат|Московській патріархії]] ([[1685]]&nbsp;р.).
 
Російський уряд почав вбачати в ужитку української мови в церковних книгах&nbsp;— вияв українського [[сепаратизм|сепаратизму]]у, і тому заборонено друк церковних книжок, що відрізнялися б будь-чим від московських.
 
А в XVIII&nbsp;ст. за [[Катерина II|Катерини II]] запроваджено по школах і церквах України '''московську вимову церковнослов'янських текстів'''.
Рядок 211:
 
Біблія зробила неоцінений{{джерело}} внесок в розвиток моралі людства. В ній було заборонено ритуальне вбивство, храмову проституцію, введено обов'язок звільнювати рабів (ювілейний рік) та ін. Закони Біблії постановляють допомагати бідним, поважати старших та розумніших, проголошено цінність людського життя як образу Божого (613 заповідей).
''Критика тексту'' надала підстави стверджувати, що Біблія давніми юдеями була написана як [[плагіат]]<ref name=video6 group=yt />&nbsp;— використання стародавніх релігійних джерел, таких як [[шумер]]ські тексти (''наприклад'' запозичення [[Епос про Гільгамеша|епосу про Гільгамеша]] з приписуванням його історії до долі Мойши-[[Мойсей|Мойсея]]-Муси). Навіть [[Десять заповідей|10 заповідей]] є плагіатом 125 глави «Єгипетської [[Книга мертвих|Книги мертвих]]»<ref name=video8 group=yt /> (цивільно-кримінальний кодекс). Вчені не визнають історичність таких подій, як [[Книга Вихід|вихід з Єгипту]], мандрування [[євреї]]в у пустелі або [[Епоха Суддів|епоха Суддів]]<ref>{{cite book |last=Finkelstein, |first=Israel |title=«The Bible Unearthed» |coauthors=Neil Silberman }} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite book |last=Dever, |first=William G. |title=«Who Were the Early Israelites and Where Did They Come from?» }} {{ref-en}}</ref>. Не існує також [[археологія|археологічних]] доказів виходу з [[Єгипет|Єгипту]] народу [[Ізраїль|Ізраїля]] в [[Ханаан]]; але є свідчення про виокремлення серед ханаанян окремої групи бідняків в Ханаані в кількості 3000 осіб в 25 малих поселеннях через соціально-економічні зміни всередині Ханаану (тобто&nbsp;— не вплив ззовні), також є [[археологія|археологічні]] свідчення про міграцію з Єгипту через терени народу за назвою «шас» (котрий мешкав на території під назвою культу [[Ягве]] і відоме пізніше як [[Мідіан]] [[араби|арабського]] племені [[мідіаніти|мідіанітянів]]<ref>Нині це захід [[Саудівська Аравія|Саудівської Аравії]], південь [[Йорданія|Йорданії]] та [[Ізраїль|Ізраїлю]] і [[Синайський півострів|Синаю]]. [[Мідіаніти]] також часто згадуються в [[Коран]]і як «мадіани».</ref>) групи носіїв релігійного культу Єгипту вплинувших на Ханаан не одразу&nbsp;— лише після руйнування [[Перший Храм|Першого храму]] було прищеплення [[монотеїзм]]у (див. «[[Атонізм]]» [[Аменхотеп IV Ехнатон|Аменхотепа IV Ехнатона]], історія культу [[Ашера (богиня)|Ашера]])<ref name=video7 group=yt />; бо поруч існувало поняття «[[Елогім]]» (у множині&nbsp;— [[боги]])<ref name="ЕЄЕ"/> згідно з Біблією; пізніше замінене на «[[Адонай]]» (у множині&nbsp;— «пани мої»)<ref name="ЕЄЕ">{{ЕЄЕ|10682|Бог}} (КЕЭ, том 1, кол. 465—478)</ref> із пізнішими заборонами взагалі вимовляти ім'я бога. Саме та група носіїв єгипетської релігії (не Моїсей) могла прищепити [[Десять заповідей|10 заповідей]], як плагіат із 125 глави «Єгипетської [[Книга мертвих|Книги мертвих]]»<ref name=video8 group=yt />; аналогічно [[Закони Хаммурапі]] задовго до опису «передачі Мойсею 10 заповідей на горі Синай» свідчать про передачу тотожних законів Богом для царя [[Хамурапі]].
 
З початком вивчення біблійних текстів на науковій основі, приблизно до середини XIX століття виникла така самостійна наука, як «критична біблістика», в якій оформився напрям досліджень&nbsp;— '''політичний монотеїзм'''; неупереджений аналіз текстів Біблії розкрив протиприродність і навіть штучність самої ідеї «єдиного бога», що виникла стараннями єгипетських жерців в XIV столітті до нашої ери при дворі фараона Аменхотепа IV<ref>{{cite web |url=http://um.co.ua/3/3-4/3-47795.html |title=«Психопатологія монотеїзму» |author= |date= |website= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160703124018/http://um.co.ua/3/3-4/3-47795.html |archivedate=03-07-2016 |quote="політичний монотеїзм" |accessdate=03-07-2016 |deadurl=no }}</ref><ref>{{cite web |url=http://studopedia.org/3-47795.html |title=«Психопатология монотеизма» |author= |date= |website= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160703124143/http://studopedia.org/3-47795.html |archivedate=03-07-2016 |quote="политический монотеизм" |accessdate=03-07-2016 |deadurl=no }} {{ref-ru}}</ref>. Що сприймається деякими сучасниками також і як [[бізнес]]-проект для [[Глобалізація|глобалізації]], і немає нічого спільного з [[релігія|релігією]] як такою<ref name="Никонов">''Никонов А. П.'', «[http://scisne.net/ax/d1/1/nikonov_opium_dlya_naroda/Nikonov-A.P.-Opium-dlya-naroda.pdf Опиум для народа. Религия как глобальный бизнес-проект]», изд. «Энас», {{М.}}-{{СПб.}}, 2009.&nbsp;— ISBN 978-5-93196-954-1. {{ref-ru}}</ref>.
Рядок 269:
 
== Література ==
* Библия как история / В. Келлер ; пер.с англ. А. Блейз. -&nbsp;— М. : Крон-Пресс, 1998. -&nbsp;— 480 с.: ил. -&nbsp;— (Экспресс). -&nbsp;— ISBN 5-232-00666-5
 
== Посилання ==
Рядок 303:
* [http://wol.jw.org/ru/wol/d/r2/lp-u/1101990137 Историческая, географическая, этнографическая и научная точность Библии] // З книжки [https://wol.jw.org/ru/wol/lv/r2/lp-u/0/26997 «Все Писание вдохновлено Богом и полезно»].
* [http://wol.jw.org/ru/wol/d/r2/lp-u/1101990136 Археологические находки и древние надписи, подтверждающие достоверность Библии] // З книжки [https://wol.jw.org/ru/wol/lv/r2/lp-u/0/26997 «Все Писание вдохновлено Богом и полезно»].
* [http://www.saltbible.com/rst000000 소금성경]: (SaltBible) Синодальный перевод | Russian Synodal Translation -&nbsp;— Текст Библии, Перекрестные ссылки ( Bible text, Cross References )
 
{{refend}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Біблія