Вікіпедія

Ющенко Катерина Логвинівна: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м вилучення fbclid за допомогою AWB
Рядок 10:
}}
[[Файл:Kateryna Yushchenko (scientist) in the 1980s .jpg|альт=Катерина Логвинівна Ющенко у 80-их роках|міні|323x323px|Катерина Логвинівна Ющенко у 80-их роках]]
[[Файл:Славетна чигиринська Родина математиків Рвачових.jpg|міні|392x392пкс|'''Славетна чигиринська родина математиків''' — Мати: Ксенія Олексіївна Рвачова ('''вагітна молодшим сином [[Рвачов Володимир Логвинович|Володимиром]]''', дівоче Чорномирдик) — вчитель математики, фізики в школі. Батько: Логвин Федорович Рвачов — викладач у навчальних закладах м. Чигирин (історія, географія, математика, алгебра тощо). Старший син: Михайло — викладач математики та фізики. Середній син: Олексій — доктор фіз.-мат. наук, професор, завідувач кафедрою в ХАІ. Старша донька: Людмила — викладач математики та фізики. Молодша донька: [[Ющенко Катерина Логвинівна|'''Катерина (Ющенко)]]'''.]]
'''Катери́на Ло́гвинівна Ю́щенко''' ({{ДН|8|12|1919}}, [[Чигирин]]&nbsp;— {{ДС|15|8|2001}})&nbsp;— науковиця-[[Кібернетика|кібернетик]], [[доктор фізико-математичних наук|докторка фізико-математичних наук]], [[член-кореспондент]] [[Національна академія наук України|АН УРСР]] (1976), заслужена діячка науки, лауреатка [[Премія Ради Міністрів СРСР|премії Ради Міністрів СРСР]], дійсний член Міжнародної академії комп'ютерних наук<ref>{{Cite web|url=http://pres-centr.ck.ua/print/news-12477.html|title=Перший в Європі комп'ютер запрограмувала жінка з Чигирина з простим ім'ям — Катерина Ющенко…|accessdate=23 грудень 2011|archiveurl=https://en.wikipedia.org/wiki/Kateryna_Yushchenko_(scientist)#cite_note-2|archivedate=26 квітень 2012|deadurl=yes}}</ref> та двічі&nbsp;— Державної премії України, [[Премія НАН України імені В. М. Глушкова|премії НАН України імені Глушкова]]. Нагороджена [[Орден княгині Ольги|орденом княгині Ольги]].<ref name="nas">{{Cite web|url=https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000015592|title=Ющенко Катерина Логвинівна|website=Національна академія наук України}}</ref>
 
Катерина Ющенко розробила концепцію формальної мови [[Адресне програмування|Адресного програмування (1955&nbsp;р.)]], де у вигляді математичного формалізму вводилися операції з [[Фізична адреса|адресами комп'ютера]] (як от взяття значення за адресою: «штрих-операція»).
 
[[Оператор розіменування|Розіменування вказівника]] є частковим випадком опосередкованої (непрямої) адресації вищих рангів (n-кратне застосування «штрих-операції») [[Адресне програмування|Адресного програмування]], яка була вперше реалізована в 1955&nbsp;р. у якості спеціальної операції процесора [[ЕОМ «Київ»]]. Оскільки «штрих-операція» була не лише винайдена Катериною Ющенко у 1955&nbsp;р., а й реалізована, то думка, що [[Harold Lawson|Гарольд Лоусон]] є винахідником [[вказівник]]ів, а не саме Катерина Ющенко, у 1964&nbsp;р. є помилковою<ref> {{публікація |назва= Kateryna L. Yushchenko — Inventor of Pointers |посилання= https://medium.com/a-computer-of-ones-own/kateryna-l-yushchenko-inventor-of-pointers-6f2796fa1798 |видання= A Computer of One’s Own Pioneers of the Computing Age |рік=2018 }}</ref><ref> {{публікація|стаття |автор = Ющенко|автор ім'я = Юрій |назва = Катерина Логвинівна Ющенко — винахідниця Pointers |посилання = https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/Documents/0/2021/02/210210172754893-2041.pdf |видання = [[Світ]] |рік = 2021 |місяць = 02 |день = 6 |випуск = 5}} </ref>.
 
== Життєпис ==
Рядок 30:
Свій науковий шлях К.&nbsp;Л.&nbsp;Рвачова почала у 1956, коли працюючи вчителем математики та фізики у середній школі міста [[Стрий]] Львівської області, дізналася про створення філіалу київського інституту математики у місті Львів. Очолював філіал [[Гнєденко Борис Володимирович|Гнєденко Б. В.]] який, побачивши червоний диплом Середньоазійського університету запропонував Катерині Рвачовій роботу у філіалі.
 
В 1950 році прийняла пропозицію [[Гнєденко Борис Володимирович|Гнєденка Б. В.]] перевестись до Київського інституту математики АН України та переїхати в Київ, у тому ж році здобула ступінь кандидатки фізико-математичних наук . Почала працювати старшим науковим співробітником Інституту математики АН УРСР (1950—1957), очільником лабораторії «методи обчислень та розрахунків» (1950—1952), згодом перейменованої на «методів обчислень та програмування» (1952—1954); начальницею відділу методів обчислень та програмування лабораторії обчислювальної техніки Інституту математики АН УРСР (1954—1957); завідувачкою відділу автоматизації програмування обчислювального центру при АН УРСР (1957—1962); завідувачкою відділом теорії програмування [[Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України|Інституту кібернетики АН УРСР]] (з 1962).
 
Написала перші програми для [[Мала електронна обчислювальна машина|першої ЕОМ]], створеної у НАН України під керівництвом [[Лебедєв Сергій Олексійович|Сергія Олексійовича Лебедєва]]. За сорок років роботи в [[Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України|Інституті кібернетики ім. В.&nbsp;М.&nbsp;Глушкова НАН України]] нею створена широковідома в Україні і за кордоном{{джерело}} наукова школа теоретичного програмування.
Рядок 66:
 
У 1954 році комп'ютерного первістка разом з лабораторією обчислювальної техніки Інституту електродинаміки (раніше електротехніки) АН УРСР об'єднують з обчислювальною лабораторією Інституту математики АН УРСР. Очолювати новостворену лабораторію обчислювальної техніки та програмування доручають [[Гнєденко Борис Володимирович|Гнєденко Б. В.]]
[[Файл:1947р. При вході до Львівського філіалу київського Інституту математики АН УРСР..jpg|ліворуч|міні|452x452пкс|Львів (кінець зими 1947&nbsp;р.). Справа наліво: брат К.&nbsp;Л.&nbsp;Рві=ачової&nbsp;— [[Рвачов Володимир Логвинович|В.&nbsp;Л.&nbsp;Рвачов]] (у формі моряка Військово-Морського флоту), [[Ющенко Катерина Логвинівна|К.&nbsp;Л.&nbsp;Рвачова (Ющенко)]], Д.&nbsp;Г.&nbsp;Мейзлер, І.&nbsp;Г.&nbsp;Соколов, В.&nbsp;Й.&nbsp;Левицький, науковий керівник К.&nbsp;Л.&nbsp;Рвачової (Ющенко)&nbsp;— [[Гнєденко Борис Володимирович|Б.&nbsp;В.&nbsp;Гнєденко]], О.&nbsp;С.&nbsp;Парасюк та Дмитро Грилицький.]]
У процесі роботи з МЕОМ стало зрозуміло, що складніші завдання важко вирішити, написавши прості машинні програми. Виникла потреба розробити мову програмування високого рівня, але виникла проблема: відсутність відповідного перекладача для кращого спілкування людини та комп'ютера. Л.&nbsp;І.&nbsp;Калужнін, професор Київського університету, який викладав курс математичної логіки в 1950–1970-х рр., зробив значний прогрес у розумінні цієї проблеми та формалізував схему взаємодії з програмою. Слідом за цим розвитком у 1955 році Ющенко, спільно з математиком Володимиром Королюком, розробили адресну [[Адресне програмування|Адресну мову програмування]]&nbsp;— засновану на двох загальних принципах роботи на комп'ютері: адресація та управління програмним забезпеченням.
 
Рядок 77:
В Адресній мові програмування введено опосередковану адресацію та адресацію вищих рангів (аналог вказівників), на основі деревоподібних форматів даних (абстрактні типи даних являють собою аналог).
 
Адресна мова програмування містить в собі вичерпні декларативні засоби програмування, які покривають можливості [[SQL]]<ref>{{Cite web|url=http://nrpcomp.ukma.edu.ua/article/view/220657?fbclid=IwAR0N65fNM1liyasK84z0OsEmzenb10FAy8IksOv0pzV6JSX54TJpBf0-V7o|title=Окремі аспекти декларативності «мінус штрих-операції»|last=Ющенко|first=Ю.О.|website=|publisher=Наукові записки НаУКМА. – Т. 3 : Комп'ютерні науки.|language=укр|accessdate=18.08.2021|pages=19 - 26}}</ref>.
 
Адресна мова програмування була реалізована на [[ЕОМ «Київ»]]<ref name=":0">{{Cite book
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ющенко_Катерина_Логвинівна