Єфремов Валерій Павлович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{Особа | ім'я = Єфремов Валерій Павлович | зображення = | розмір_зображення = 200px | дата_народження = 5.10.1947 | місце_народження = Курська область, Російська Федерація | дата_смерті = | місце_смерті = | поховання = | г...
(Немає відмінностей)

Версія за 13:39, 7 липня 2021

Валерій Павлович Єфремов (5 жовтня 1947(19471005), Курська область, Російська Федерація) — український урядовець, міністр зв'язку України, голова Державного комітету зв'язку України. Кандидат технічних наук (2001).

Єфремов Валерій Павлович
Народився 5 жовтня 1947(1947-10-05) (76 років)
Курська область, Російська Федерація
Національність росіянин
Партія КПРС

Біографія

У 1963—1967 роках — учень Харківського електротехнікуму зв'язку.

У 1967—1977 роках — електромеханік, інженер, секретар комітету комсомолу, начальник телефонного вузла, головний інженер Харківської міської телефонної мережі. Член КПРС.

У 1974 році закінчив Український заочний політехнічний інститут. Також закінчив Інститут управління народним господарством у Києві.

У 1977—1986 роках — інструктор Харківського обласного комітету КПУ.

У 1986—1992 роках — начальник Харківського обласного виробничо-технічного управління зв'язку.

У 1992—1995 роках — генеральний директор виробничого об'єднання «Харківзв'язок». У 1993 році закінчив Школу бізнесу Ф'юкуа Дюкського університету США.

З січня по серпень 1995 року — генеральний директор обласного підприємство зв'язку «Харківтелеком».

3 серпня 1995 — 8 серпня 1996 року — міністр зв'язку України.

З 1996 року — директор Українського підприємство міжнародних зв'язків і телебачення ТВМЗ-15. У 1999 році закінчив Міжнародну школу англійської мови Linguarama у Великій Британії.

З 2000 року — директор з питань планування розвитку мереж, з березня 2004 року — директор департаменту науково-технічної політики ВАТ «Укртелеком». Член науково-технічної ради ради Державного департаменту зв'язку та інформації України.

У 2001 році захистив кандидатську дисертацію «Розробка оптимальних систем передавання середовищами з ненормованими характеристиками» (Українська державна академія зв'язку імені О. Попова).

Потім — на пенсії.

Нагороди та відзнаки

  • Почесний зв'язківець України
  • Державний службовець 1-го ранґу.

Примітки

Джерела