Іпатіївський літопис: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TohaomgBot (обговорення | внесок)
м замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери
доповнення, джерело, зовнішнє посилання
Рядок 23:
}}
 
'''Іпа́тіївський літо́пис''' — [[Київська Русь|руське]] [[Літопис|літописнелітопис]]не зведення [[1420]]-х років. Містить «[[Повість временних літ]]», [[Київський літопис|Київський]] і [[Галицько-Волинський літопис]]и. У [[XVII століття|XVII]] ст. зберігався в [[Іпатіївський монастир|Іпатіївському монастирі]] ([[Кострома]], [[Московське царство]]), від якого отримав назву. Знайдений [[1809]] року [[Карамзін Микола Михайлович|Миколою Карамзіним]] у [[Бібліотека Російської академії наук|Бібліотеці російської Академії наук]] ([[Санкт-Петербург]], [[Російська імперія]]). Існував у декількох списках. Зберігається в цій бібліотеці. Шифр — 16.4.4. Виданий [[1843]] року в Санкт-Петербурзі серії [[Полное собрание русских летописей]], Том 2. Перевидався у тій же серії в 1871, 1908, 1923 і 1998 роках. [[1989]] року вийшов український переклад «[[Літопис руський]]» [[Махновець Леонід Єфремович|Леоніда Махновця]]. Важливе джерело з середньовічної історії держав і народів [[Східна Європа|Східної Європи]]. Інші назви — '''Іпа́тський літо́пис'''.
 
Літопис за ''Іпатським списком'', на відміну від ''[[Лаврентіївський літопис|Лаврентіївського списку]]'', має виразне українське походження; зразки української [[Фразеологія|фразеології]], української [[Орфоепія|орфоепії]], а також [[Лексика української мови|української лексики]]. Більшість діалогів у «Повісті врем'яних літ» передана фактично [[Українська мова|українською мовою]]<ref>[[Яременко Василь Васильович|''Василь Яременко'']]. [http://litopys.org.ua/pvlyar/yar12.htm На замовлення вічності] / Повість врем'яних літ: Літопис (За Іпатським списком) / Пер. з давньоруської, післяслово, комент. В.&nbsp;В.&nbsp;Яременка.&nbsp;— К.: Рад. письменник, 1990.&nbsp;— 558 с.</ref>.
 
== Структура ==
Рядок 39 ⟶ 41:
 
=== Четвертинський (Погодінський). ===
Датується приблизно [[1620]] роком. Є копією Острозького<ref>''Клосс Б.&nbsp;М.''&nbsp;Передмова до видання 1998 &nbsp;р. // ПСРЛ.&nbsp;— Т. II.&nbsp;— М. : Мови руської культури, 1998.&nbsp;— С. I.</ref>. У свій час належав Михайлові Погодіну. Після придбання колекції Погодіна 1852 року [[Микола I (російський імператор)|Миколою I]] разом з іншими рукописами потрапив до Публічної бібліотеки.
 
=== Єрмолаївський ===
Датується [[1710]]-ми роками, ймовірно виготовлений у [[Київ|Києві]] для князя [[Голіцин Дмитро Михайлович|Дмитра Голіцина]]. Цей список текстологічно стосується Хлібниковського, але має більш яскраві лексичні ознаки українського походження і безліч різночитань, надрукованих у виданні [[1908]] року окремо, в особливому Додатку<ref>[[Повне зібрання руських літописів|ПЗРЛ]].&nbsp;— Т. II.&nbsp;— 1908.&nbsp;— С. 1—84 окрема пагінація.</ref>.
 
Зіставлення з хлібниковським списком показує, що більшість різночитань Єрмолаевского списку з'явилися в результаті помилок переписувача, який був дуже неуважним і погано розумів давньоруський текст. Помітки на рукописах свідчать, що список в різні часи належав Василю Олексійовичу Голіцину, московському купцеві Матвію Гаврилову, який продав його [[1769]] року Івану Козміну. Потім список потрапив в колекцію Олександра Єрмолаєва, а [[1814]] року був придбаний [[Російська національна бібліотека|Публічною бібліотекою]]<ref>''Клосс Б. &nbsp;М.'' &nbsp;Передмова до видання 1998 г. // ПСРЛ.&nbsp;— Т. II.&nbsp;— М.: Мови руської культури, 1998.&nbsp;— С. K.</ref>.
 
=== Марка Бундура (Я. Яроцького). ===
Рядок 63 ⟶ 65:
* [[Київський літопис]] [[XII століття]]&nbsp;— літописання подій [[1118]]-[[1198]]&nbsp;рр. (Листи 106об.-245&nbsp;— стб. 285—715). Особливо докладно викладені події [[1146]]-[[1152]] років (Листи 118—167&nbsp;— стб. 319—465).
* [[Галицько-Волинський літопис]] (про події до [[1292]]-го). Листи 245—307 (стб. 715—938)
Згідно з концепцією [[Рибаков Борис Олександрович|Бориса Рибакова]], надзвичайно докладний опис подій 1146—1154 року запозичений з особливого «Літопису [[Петро Бориславич|Петра Бориславича]]». Вони викладені в середньому в двадцять разів докладніше, ніж події попередніх тридцяти років. Детально описано [[Битва на Каялі|похід]] [[Ігор Святославич|Ігоря Святославича]] на [[Половці|половцівполовці]]в [[1185]] року, цей опис вважають особливою повістю.
 
На думку [[Шахматов Олексій Олександрович|Шахматова]], в літописі використано загальноруський звід початку [[XIV століття|XIV]] ст. Таким чином, ймовірно, літопис складено в кінці [[XIII століття|XIII]] ст<ref>Словник книжників і книжності Київської Русі. Вип.1 (XI-перша половина XIV&nbsp;ст.) Л., 1987. С.236</ref>.