Катерина II: відмінності між версіями

'''Катерина II''' ({{lang-ru|Екатерина II}}; {{ДН|2|5|1729|21|4}} — {{ДС|17|11|1796|6}})&nbsp;— [[російська імператриця]] ([[1762]]–[[1796]]). Представниця німецького роду Ангальт-Цербст. Народилася в [[Щецін|Штетін]]і, [[Королівство Пруссія|Пруссія]]. Дружина російського імператора [[Петро III (імператор Росії)|Петра III]] (з [[1745]]). Перейшла з [[лютеранство|лютеранства]] у [[православ'я]]. Народила майбутнього російського імператора [[Павло I (російський імператор)|Павла І]]. Зійшла на трон внаслідок палацового перевороту і вбивства чоловіка ([[1762]]). Знищила претендента [[Іван Антонович|Івана VI]] ([[1764]]). Була прихильницею [[освічений абсолютизм|абсолютизму]] і [[просвітництво|просвітництва]], шанувальницею [[античність|античності]]. Реформувала суспільно-політичне життя в імперії, скерувавши його в русло [[централізація|централізації]] й уніфікації. Реорганізувала [[Сенат Російської імперії|Сенат]] ([[1763]]). Запровадила єдиний адміністративний поділ на намісництва ([[1775]]—[[1795]]). Скасувала автономію [[Російська православна церква|російського православ'я]]: [[секуляризація|секуляризувала]] церковно-монастирські землеволодіння (з [[1763]]). Вела активну й успішну зовнішню політику. Виграла війни проти [[Османська імперія|Османської імперії]] ([[російсько-турецька війна (1768—1774)|1768—1774]], [[Російсько-турецька війна (1787—1792)|1787—1792]]), приєднала [[Український степ|українське Причорномор'я]] та [[Кримське ханство|Крим]]. Остаточно поглинула Україну: знищила [[Гетьманщина|Гетьманщину]] ([[1764]]) і [[Нова Січ|Січ]] ([[1775]]), запровадила [[кріпацтво]], розформувала [[Слобідські козацькі полки|слобідське козацтво]], придушила [[Пугачовське повстання|козацьке повстання Пугачова]] (1775). У союзі із Пруссією і Австрією [[поділи Речі Посполитої|ліквідувала одвічного ворога]] московської держави — [[Річ Посполита|Річ Посполиту]] ([[1772]], [[1792]], [[1795]]), приєднавши [[Волинь]], [[Поділля]] і [[Білорусь]]. Здійснила омріяну [[анексія Курляндії та Семигалії|анексію Курляндії]] ([[1795]]), збільшивши питому частку [[балтійські німці|німців]] у імперії. Дозволяла німецьким підданим сповідувати лютеранство і використовувати німецьку мову в освіті й науці, але на українсько-білоруських землях нищила [[УГКЦ|греко-католицьку церкву]] (1793—1796), проводила [[русифікація|русифікацію]]. Здійснила подорож на південь України і в Крим ([[1787]]). Підтримувала союз із [[Йозеф II|Йозефом ІІ]], імператором Священної Римської імперії, сприяла розробці так званого грецького проєкту — відновлення [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]] під скіпетром свого онука [[Костянтин Павлович|Костянтина]]. Перед смертю планувала похід для приборкання [[Велика французька революція|Французької революції]]. Вела розкішний спосіб життя. Окрім чоловіка мала численних коханців-фаворитів: [[Станіслав-Август Понятовський|Понятовського]] ([[1755]]—[[1758]]), [[Орлов Григорій Григорович|Орлова]] ([[1760]]—[[1772]]), [[Потьомкін Григорій Олександрович|Потьомкіна]] ([[1774]]—[[1776]]), [[Завадовський Петро Васильович|Завадовського]] ([[1776]]—[[1777]]), [[Зубов Платон Олександрович|Зубова]] ([[1789]]—[[1796]]) та інших. Померла в [[Царське Село|Царському Селі]], Росія. Похована у [[Петропавлівський собор (Санкт-Петербург)|Петропавлівському соборі]] [[Санкт-Петербург]]а. Прізвисько — '''Велика''' ({{lang-ru|Великая}}, за розширення і зміцнення держави). У традиційній російській історіографії описується як [[національний герой|національна героїня]]. В українській історіографії сприймається негативно, так само як [[Петро І]]; як писав [[Тарас Шевченко]]: «Це той Первий, що розпинав Нашу Україну, А Вторая доконала Вдову-сиротину»<ref>Тарас Шевченко. ''Зібрання творів'': у 6 т. Київ, 2003. Т. 1: [http://litopys.org.ua/shevchenko/shev128.htm Сон]</ref>.