Франческо Борроміні: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Рядок 24:
== Біографія ==
[[Файл:Borromini SantIvo.jpg|праворуч|thumb|[[Сант Іво алла Сапієнца]], Рим]]
Походить зіз родини будівничого. Сам працював на будівництві ув [[Мілан]]і. Він — небіж римського архітектора [[Карло Мадерно]] (1556—1629), що добудував у Вічному місті [[собор Святогосвятого Петра]], а також створив фасад церкви [[Санта Сусана (Рим)|Святоїсвятої Сусани]] і палац Маттеі-ді-Джове.
 
[[Карло Мадерно]] викликав його в Рим, де і пройшли всі роки життя митця. Працював поряд з Мадерною. Занадто талановитий Борроміні сприймався конкурентом могутнього [[Лоренцо Берніні]], який зробив все можливе для відсторонення архітектора від державних та приватних замовлень. Головними замовниками Борроміні стали католицькі чернечі ордени.
 
З 22 липня 1667 року відчув себе тяжко хворим. Усамітнився, знищив особистий архів, малюнки і креслення. Покінчив життя самогубством[[самогубство]]м.
 
Похований в одній з римських барокових церков ([[Сан Джованні деї Фіорентіні]]). Могила збережена. Надгробок дуже простий, врівень з загальною підлогою церкви. Плита з чорного мармуру багатогранної форми, ву середину якої вправили коло білого мармуру з лаконічним написом імені архітектора та років його життя.
 
Зберігся портрет Борроміні у вигляді католицького паломника, що мов слугує поясненням до прислів'я «Нема князів перед Богом, є лише паломники». Художник невідомий.