Атомістика: відмінності між версіями

[[Бутлеров Олександр Михайлович|О. М. Бутлеров]] створив у [[1861]] [[теорія хімічної будови молекул|теорію хімічної будови молекул]], яка пояснила [[гомологія|гомологію]] й [[ізомерія|ізомерію]], лягла в основу сучасної теорії будови [[хімічні сполуки|хімічних сполук]]. В [[1869]] [[Менделєєв Дмитро Іванович|Д. І. Менделєєв]] відкрив [[періодична система елементів|періодичний закон]], згідно з яким властивості атомів та форм їх сполук перебувають в залежності від їх [[атомна маса|атомної ваги]]. Цим було закладено фундамент сучасної хімії і відкрито шлях для розвитку [[атомна фізика|атомної фізики]]. Значний вклад у розвиток хімічної атомістики зробили професор Харківського університету [[Бекетов Микола Миколайович|М. М. Бекетов]] та його учні. Бутлеров і Морозов передбачили існування [[ізотоп]]ів.

 

 

 

 

Кін. 19 і поч. 20 ст. знаменують собою період народження сучасної фізичної А. В цей час було відкрито [[електрони]], явище природної радіоактивності, залежність маси мікрочастинок від швидкості їх руху. Нові знання про будову матерії почали суперечити існуючому розумінню матерії, що базувалось на таких «істотних ознаках» всього матеріального, як неподільність атомів і незмінність їх маси. Оскільки було встановлено, що атоми можуть взаємоперетворюватись і мають складну будову, а маса мікрочастинок змінюється від умов руху, то К. Пірсон, А. Рей, А. Пуанкаре та ін. заявили, що «матерія зникає», що об'єктивність законів руху в просторі і часі — не наукове поняття, а вільний витвір людського розуму. Виникла криза в природознавстві. Суть її полягала в «…ломці старих законів і основних принципів, у відкиданні об'єктивної реальності поза свідомістю, тобто в заміні матеріалізму ідеалізмом і агностицизмом» (Ленін В. ї. Твори, т. 14, с. 235). <!-- Ідеалізм, підтриманий ідеологами імперіалізму, проникаючи в науку, гальмував розвиток сучасної фізичної А.