Фазотрон: відмінності між версіями

'''ФазотронФазотро́н''' або '''синхроциклотрон''' - — [[прискорювач]] [[електричний заряд|заряджених]] [[частинка|частинок]], близький за будовою до [[циклотрон]]а, однак зі змінною частотою електричного поля, в якому відбувається прискорення частинок.

Робота циклотрона базується на тому, що [[циклотронна частота]] не залежить від швидкості частинки. Однак це справедливо лише для нерелятивістських частинок, для яких [[маса]] близька до [[маса спокою|маси спокою]]. Коли зі збільшенням [[енергія|енергії]] частинки зростає її маса, то циклотронна частота зменшується.

: <math> \omega_H = \omega_{H0} \sqrt{1 - \frac{v^2}{c^2}} </math>,

де <math> \omega_H </math> -&nbsp;— циклотронна частота, <math> \omega_H </math> -&nbsp;— циклотронна частота для випадку, коли маса частинки дорівнює масі спокою, v -&nbsp;— швидкість частинки, c -&nbsp;— [[швидкість світла]] у вакуумі.

Таким чином, зі зростанням маси частинки у циклотроні проходитимуть півперіод обертання під дуантами довше і вибиватимуться із фази. Для того, щоб такі швидкі частинки попадали в фазу необхідно зменшити частоту генератора, який задає [[електричне поле]] в проміжку між дуантами таким чином, щоб вона завжди співпадалазбігалася з циклотронною частотою. Саме це зменшення частоти при збільшенні енергії частинок покладене в основу роботи фазотрона.

При роботі фазотрона відбувається автофокусування: на частинки, які випереджають інші, діють поля, що їх гальмують, а на частинки, що відстають від інших, діють поля, які їх прискорюють, що сприяє стабілізації пучка.

У фазотроні можна прискорити [[протон]]и до енергії у 700 М[[еВ]] і більше.

Ідея створення фазотронів належить [[Володимир Йосипович Векслер|В.&nbsp;Й. &nbsp;Векслеру]] та [[Макміллан Едвін Маттісон|Е. Макміллану]].

* [[синхрофазотрон]]

== Джерела ==

* {{cite book

|автор=''Булавін Л.А., Тартаковський В.К.''

|знаходження=Київ}}