Анна Федорівна: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Життя в Росії: уточнення
Рядок 20:
На запрошення російського двору Юліана зі своїми старшими сестрами [[Софія Саксен-Кобург-Заальфельдська|Софією]] (1778—1835) і [[Антуанетта Саксен-Кобург-Заальфельдська|Антуанеттою]] (1779—1824) і матір'ю прибула до Петербурга 6 жовтня 1795 р., де була обрана Катериною II за дружину Костянтину. Імператриця писала: {{ початок цитати }}''Спадкоємиця принцеса Саксен-Кобурзька прекрасна, гідна поваги жінка, доньки у неї гарненькі. Шкода, що наш наречений повинен вибрати тільки одну, добре б залишити всіх трьох. Але, здається наш [[Паріс]] віддасть яблуко молодшій: ось побачите, що він віддасть перевагу Юлії … а й справді, пустунка Юлія найкраща''{{ кінець цитати | джерело = }}. Хоча [[Чарторийський, Адам Єжи|Адам Чарторийський]] писав у своїх «Спогадах» :
 
{{ початок цитати }}''Йому був наданий імператрицею наказ одружитися з однією із принцес, до того ж йому був наданий лише вибір майбутньої дружини.'' {{ Кінець цитати | джерело = }} Підтверджує це і графиня [[Головіна, Варвара Миколаївна]] :{{ початок цитати }} ''Через три тижні примусили великого князя Костянтина зробити вибір. Мені здається, що він не бажав одружуватися.'' {{ Кінець цитати | джерело = }} [[2 лютого]] [[1796]] Юліана-Генріетта прийняла православ'я і стала зватися великою княжною Анною Федорівною. Весілля відбулося [[26 лютого]] [[1796]]. Нареченій ще не було п'ятнадцяти років, а нареченому — шістнадцяти.
 
Шлюб був невдалим. Пристрасть Костянтина Павловича до всього військового та непередбачуваність його поведінки відбилися на принцесі. Його ніжність змінювалася грубістю і образливою поведінкою щодо юної дружини. Наприклад, одного разу він посадив Анну Федорівну в одну з величезних ваз в Мармуровому палаці і почав стріляти по них. Терпіти характер чоловіка, його зухвалі витівки принцесі ставало все важче. Не могла розраховувати вона і на підтримку імператора [[Павло І|Павла І]], адже її вибрала настільки зненавиджена ним мати. Тим часом дорослішаючи, Анна Федорівна ставала все привабливішою, і в суспільстві її звали «вечірньої зіркою». Великий князь Костянтин почав її ревнувати, навіть до брата [[Олександр І|Олександра І]]. Він забороняв їй виходити з кімнат, а, якщо вона виходила, то він з'являвся та відводив її назад. Графиня В. Н. Головіна згадувала:
{{ початок цитати }}''Анні Федорівні важко жилося від нестерпного характеру, якого ніхто не міг приборкати. Його грубі витівки, відсутність будь-якого такту перетворювали подружнє життя на справжню каторгу, і скромна Анна Федорівна потребувала дружбі з [[Єлизаветою Олексіївною (імператриця)]], вміла залагоджувати часті негаразди подружжя…''{{ Кінець цитати | джерело = }}
 
Три роки потому у 1799 році Анна Федорівна залишила Росію для лікування і не забажала повертатися. Вона приїхала до рідних в [[Кобург (місто)|Кобург]], але не знайшла в них підтримки, оскільки вони дбали про репутацію родини та фінансове становище Анни Федорівни і своє власне. З Кобурга вона переїхала лікуватися на води. У цей час у Петербурзі дізналися про її плани. Під тиском імператорської і власної родин Анна Федорівна була змушена повернутися до Росії. У жовтні [[1799]] планувалися весілля сестер її чоловіка [[Олександра Павлівна|Олександри]] і [[Олена Павлівна (дочка Павла I)|Олени]]. Велика княгиня зобов'язана була на них бути присутньою.
 
Лише після вбивства імператора Павла в [[1801]] у Анни Федорівни з'явилася можливість здійснити свій план. Незабаром їй повідомили, що важко захворіла герцогиня Августа. Імператор Олександр I, який добре ставився до невістки, дозволив їй відвідати матір, Костянтин Павлович теж не був проти, у нього починався черговий роман. Анна Федорівна їде в Кобург, більше до Росії вона не повернеться. Майже одразу вона починає вести переговори про розлучення з чоловіком. Костянтин Павлович пише у відповідь на її лист :{{ початок цитати }} ''Ви пишете, що залишили мене через від'їзд до чужих країв тому, що ми не схожі один з одним вдачею, через що ви не можете любити мене. Але покірно прошу вас, для заспокоєння себе і мене в улаштуванні жереба життя нашого, усі ці обставини підтвердити письмово, а також, що окрім цієї інших причин ви не маєте.'' {{ Кінець цитати | джерело = }} Але у [[1803]] проти розлучення виступила імператриця Марія Федорівна, яка боялася повторного морганатичного шлюбу Костянтина Павловича і сказала, що розлучення завдасть шкоду репутації великої княгині.