Епідемія легеневої чуми в Лос-Анжелесі 1924 року: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
продовжив написання |
продовжив написання |
||
Рядок 29:
Зрештою тільки 30 жовтня патологоанатом лікарні округу Лос-Анджелес Джордж Манер назвав легеневу чуму тією причиною, яка породила спалах, і повідомив про це департамент охорони здоров'я міста та штату Лос-Анджелес. Манер ідентифікував збудника за зразком сироватки крові пацієнта, який помер після відвідування похорону Люсіни Самарано. Влада міста оголосила карантинною зоною вісім кварталів, що охоплювала вулицю Клара, де відбувся похорон, а також територію із шістьма блоками в Бельведері після того, як Хесуса Ладжуна визнали першим пацієнтом, проте влада не повідомила про безпосередню причину епідемії.
Відбулося ще 13 випадків, у яких розвинувся ціаноз та кров’яниста мокрота. Троє пацієнтів померли в той самий день, коли легенева чума була запропонована як причина спалаху. Наступного ранку діагноз був підтверджений патологоанатомами після того, як при розтині було знайдено [[Грам-негативні бактерії|грамнегативні]] біполярно пофарбовані [[Паличкоподібні бактерії|палички]], схожі на [[Чумна паличка|збудника чуми]].
== Примітки ==
| |||