}}
'''Цигани''' (в офіційних документах натомість вживається назватакож '''роми''')<ref>{{cite web |url= http://rada.gov.ua/news/Novyny/135645.html|title= Комітет з прав людини провів слухання щодо стану реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромів|date= 5 жовтня 2016|website= rada.gov.ua|publisher=[[Верховна Рада України]] |accessdate=21 лютого 2018}}</ref><ref>{{cite web |url= http://www.president.gov.ua/news/zvernennya-prezidenta-do-ukrayinskogo-narodu-u-zvyazku-z-76-43646|title= Звернення Президента до Українського народу у зв’язку з 76-ми роковинами трагедії Бабиного Яру|author= [[Адміністрація Президента України]]|date= 29 вересня 2017|website= president.gov.ua|publisher= [[Президент України]]|accessdate=21 лютого 2018}}</ref><ref>{{cite web |url= https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/246692854|title= Про затвердження плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року|date= 11 вересня 2013|website= kmu.gov.ua|publisher= [[Кабінет Міністрів України]]|accessdate=21 лютого 2018}}</ref> — група [[народ]]ів індійського походження<ref>[http://dt.ua/SCIENCE/genetiki_pidtverdili_indiyske_pohodzhennya_tsigan.html Генетики підтвердили індійське походження циган]</ref>, що проживає у багатьох країнах світу — в [[Європа|Європі]], [[Близький Схід|Близькому]] та [[Середній Схід|Середньому Сході]], Північній [[Африка|Африці]] та в країнах обох [[Америка|Америк]] (переважно в [[Латинська Америка|Латинській]]).
[[Циганська мова|Мова ромів]] («романі») належить до індійської групи [[індоєвропейські мови|індоєвропейських мов]]. Однак слід зазначити, що багато представників ромської національної меншини говорять не лише ромськоюциганською, а й послуговуються місцевими мовами або ж їх [[діалект]]ами.
== Назви ==
Українська історична і побутоваУкраїнський [[етнонім|назва народу]] «цигани» походить від давньогрецького ἀτσίγγανοι (''atsinganoi,'' {{lang-la|adsincani}}) або ἀθίγγανοι (''{{iw2|athinganoi}}'') — назви однієї з візантійських єретичних сект<ref>[http://religion.babr.ru/chr/eres/anfingan.htm Афингане] // [http://religion.babr.ru/ История религии]. Словарь; [https://studfiles.net/preview/5259928/page:4/#58 Афингане] / ''О сущности вероучения афинган практически ничего неизвестно. Признавая себя высшими, духовными христианами, они старались избегать не принадлежащих к их секте и считали общение с последними для себя осквернением.''</ref><ref>{{iw2|Джошуа Старр|Joshua Starr|ru|Старр, Джошуа}}: [https://www.jstor.org/stable/1508234?seq=1 An Eastern Christian Sect: The Athinganoi]. In: {{iw2|Harvard Theological Review}} Vol. '''29''' No. 2 (Apr. 1936), 93-106.</ref><ref>К. А. Максимович. [http://www.pravenc.ru/text/77084.html Афингане], {{lang-el|Αθίγγανοι}} // [[Православна енциклопедія|Православная Энциклопедия]]. Том IV: «Афанасий — Бессмертие». — М.: Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2002. — 752 с.</ref><ref>Ilse Rochow: Die Häresie der Athinganer im 8. und 9. Jahrhundert und die Frage ihres Fortlebens. In: {{iw2|Helga Köpstein||de}}, {{iw2|Friedhelm Winkelmann||de}} (eds.), Studien zum 8. und 9. Jahrhundert in Byzanz, Berlin 1983 (= Berliner Byzantinistische Arbeiten, '''51'''), 163—178.</ref><ref>Paul Speck: Die vermeintliche Häresie der Athinganoi. In: {{iw2|Jahrbuch der Österreichischen Byzantinistik||de}} '''47''' (1997), 37-50.</ref><ref>Андрей Зелев. [http://cyclowiki.org/wiki/Афингане Афингане] // Циклопедия</ref> (буквально «недото́ркані»), з якою з часом почали його ототожнювати. У письмових візантійських джерелах як етнонім він вперше згадується у [[ХІІІ століття|ХІІІ столітті]]. Саме від цього кореня пішла ціла група схожих [[екзонім|екзоетнонімів]] у [[Слов'янські мови|слов'янських]] та [[Германські мови|германських]] мовах: [[Білоруська мова|білоруський]] ''цыгане'', [[Болгарська мова|болгарський]] ''цигани'', [[Боснійська мова|боснійський]] ''cigani'', [[Словацька мова|словацький]] ''cigáni'', [[Хорватська мова|хорватський]] ''cigani'', [[Чеська мова|чеський]] ''cikáni'', [[Македонська мова|македонський]] ''цигани'', {{lang-pl|cyganie}}, {{lang-ru|цыгане}}, [[Сербська мова|сербський]] ''цигани'', [[Словенська мова|словенський]] ''cigáni'', [[Нідерландська мова|нідерландський]] ''zigeuners'', {{lang-de|Zigeuner}}, які в даний час офіційно ніде крім Росії і Білорусії, не використовуються.
За однією з теорій самоназва «рома́» походить від {{lang-el|ρωμαίοι}}, «ромеі» — «ромеї», «піддані Римської (Візантійської) імперії». Саме [[біженці|біженцями]] з [[Візантія|Візантії]], землі якої в цей час захоплювали [[Османська імперія|турки]], були (і представлялися) перші цигани, що з'явилися у Західній Європі у XV сторіччі<ref>Sinclair A.T. The word «Rom». JGLS № 5 (3) (1909-10), с.33-42.</ref><ref>Soulis George C. The Gypsies in the Byzantine Empire and the Balkans in the Late Middle Ages. Dumbarton Oak Papers. Washington, 1961. № 15, с.143.</ref>.
== Поширення ==
<!--
=== Суб'етнічні підгрупи ===
* [[Баранников Олексій Петрович|''Баранніков О. П.'']] Українські цигани / Етнографічна комісія Всеукраїнської Академії Наук. — Київ: друкарня Всеукраїнської Академії Наук, 1931. — 60 c., фот. — (Національні меншості Радянської України: збірник нацменознавства. Кн.2)
* [[Баранников Олексій Петрович|''Баранніков О. П.'']] Українські та південно-російські циганські діялекти // Академия наук СССР, Ленинград, 1933. — 72 с.
* Роми: міфи та факти : навч.-метод. посіб. / [авт-упоряд. О. Войтенко, М. Тяглий]. – — Київ : Український центр вивчення історії Голокосту : КВІЦ, 2018. – — 140 с. – — ISBN 617-697-085-9.
* Народы Европейской части СССР, т. 2. — Москва, 1964.
* ''Санаров В. И.'' Проблемы историко-этнографического изучения цыган // Советская этнография, № 3, 1971.
{{народознавство-доробити}}
{{Ethno-stub}}
{{Бібліоінформація}}
|