Теніоз: відмінності між версіями

Яйця теніїд були знайдені у копролітах хижих хребетних, які знаходились у породах, що утворились 270&nbsp;млн років тому<ref>Paula C. Dentzien-Dias et al. Tapeworm Eggs in a 270 Million-Year-Old Shark Coprolite. PLoS ONE, 2013; 8 (1): e55007 DOI: 10.1371/journal.pone.0055007</ref>. Перші письмові згадки про теніоз відносяться до XVI століття до нашої ери (папіруси часів фараона [[Аменхотеп I|Аменхотепа I]]). Перші медико-біологічні описи [[Цестоди|стрічкових гельмінтів]] були зроблені англійським [[лікар]]ем Е. Тісоном у 1683 році<ref>Tyson, E. 1683. Lumbricus latus, or a discourse read before the Royal Society, of the joynted worm, wherein a great many mistakes of former writers concerning it, are remarked; its natural history from more exact observations is attempted; and the whole urged, as a difficulty against the doctrine of univocal generation. Philos. Trans. R. Soc. London 13:113-144.</ref>. Відмінності цього гельмінта від [[Ціп'як бичачий|бичачого ціп'яка]] схарактеризував в 1784 році німецький [[зоолог]], [[пастор]] [[Йоганн Геце]]<ref>Goeze, J. A. E. 1784. Neueste Entdeckung. Dass die Finnen im Schweinefleische keine Drüsenkrankheit sondern wahre Blasenwürmer sind. Halle.</ref>. У 1845 році французький [[біолог]] [[Фелікс Дюжарден]] продемонстрував як з цистицерків утворюються зрілі гельмінти ''Taenia solium''<ref>Dujardin F. 1845. Histoire naturelle des helminthes ou vers intestinaux. xvi, 654+15 pp.</ref>. Пріоритет у розшифровці життєвого циклу збудника належить німецькому лікарю {{не перекладено|[[Фрідріх КюхенмейстерКюхенмайстер|Ф. Кюхенмейстеру|de|Friedrich Küchenmeister}}Кюхенмайстеру]]<ref>Küchenmeister, F. 1857. Animal and vegetable parasites. Translated from the German by Edwin Lankaster. The Sydenham Society, London, United Kingdom.</ref><ref>Küchenmeister, F. 1860. Erneuter Versuch der Umwandlung des Cysticercus cellulosae in Taenia solium hominis. Dtsch. Klin. 12:187-189.</ref><ref>Küchenmeister, F. 1861. The Cysticercus cellulosus transformed within the organism of man into Taenia solium. Lancet i:39.</ref>.