Тетерів: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Література: Додано вміст Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного |
Fessor (обговорення | внесок) м оформлення |
||
Рядок 11:
}}
{{Otheruses}}
[[Файл:Річка Тетерів околиці Коростишева.JPG|thumb|200px|Тетерів в околиці [[Коростишів|Коростишева]], сутінки на початку весни, [[4 квітня]] [[2009]] року]]▼
[[Файл:Teteriv river zhytomyr.jpg|thumb|200px|Тетерів навесні. Гребля в Житомирі, біля «Голови Чацького»]]▼
[[Файл:IMG 4844.jpg|thumb|200px|Тетерів у районі [[Коростишів|Коростишева]]]]▼
[[Файл:Poloniae et Ungariae zMünstera.jpg|thumb|200px|Тетерів (Teretenia), поряд з містом Житомир (Shytomirs) на карті [[Мюнстер Себастьян|Себастьяна Мюнстера]], [[1554]] рік]]▼
'''Те́терів''' — [[річка]] в [[Україна|Україні]], на [[Придніпровська височина|Придніпровській височині]] і [[Полісся|Поліссі]]. Права притока [[Дніпро (річка)|Дніпра]] (впадає в [[Київське водосховище]]).
Рядок 22 ⟶ 17:
Витоки розташовані неподалік від межі Житомирської і [[Вінницька область|Вінницької]] областей, на південь від села [[Носівка (Чуднівський район)|Носівка]], на висоті 299 м. У деяких місцях Тетерів має характер [[гірська річка|гірської річки]], адже верхів'я Тетерева розташовані в межах [[Подільська височина|Подільської височини]].
<gallery mode=packed heights="150px">
▲
▲
</gallery>
== Геологічна будова ==
Геологічна будова берегів Тетерева досить різноманітна. Вже на початку свого витоку (20 км), починаються [[граніт]]ні утворення, прикриті пісками і [[лес]]ом. Скелі різних змінюваних кристалічних порід супроводжуються з обох боків, і в деяких місцях сягають значної висоти ([[Житомир]]), утворюючи мальовничі ущелини зі стрімкими стінами, — до міста [[Радомишль]] і трохи нижче. Місцями трапляються в досить значній кількості звичайний [[граніт]] (гирло [[Кам'янка (притока Тетерева)|Кам'янки]]), а біля села [[Козіївка (Коростишівський район)|Козіївка]] серед гранітів розташоване єдине в краї родовище кристалічного [[вапняк]]а (справжній [[мармур]]), скелі якого утворюють дно та правий берег річки. У районі Радомишля береги містять корисні копалини у вигляді залізної руди. У стародавні часи в Радомишлі виникла [[рудня]] для переплавляння руди. Місцевість ця і до сьогодні носить офіційну назву «Рудня».
▲[[Файл:Teteriv 1.JPG|міні|ліворуч|217px|Санітарна гребля й Тетерівське водосховище]]
У районі Житомира та [[Коростишів|Коростишева]] річка має скелясті береги. У Житомирі завдяки скелястим берегам побудовано водосховище та електростанцію. Від [[Козіївка (Коростишівський район)|Козіївки]] [[Коростишівський район|Коростишівського району]] до Радомишля річка протікає вузькою долиною з крутими схилами та в'юнким руслом у межах [[Український щит|Українського кристалічного масиву]]. Річище порожисте. За переказами старожилів Радомишля та дослідників міста Тетерів багато разів змінював своє річище. Доказом того існують старі канали, які свідчать про те, що в різні історичні періоди вони були руслом Тетерева. В Радомишлі лівий берег Тетерева крутий і схилястий, а правий берег рівний. Після Радомишля перед селом Березці на Тетереві є природні гранітні утворення. Жителі Радомишля влітку використовують цю міцевість як пляж.
[[Файл:Міст через Тетерів біля Пісківки.jpg|ліворуч|275px|міні|Міст через Тетерів біля Пісківки]] На ділянці нижньої течії, після смт [[Пісківка (смт)|Пісківка]] Тетерів набуває ознак типової рівнинної річки із численними меандрами, старицями і затоками. У пониззі, в межах [[Полісся]], долина Тетерева розширюється до 4 км, ширина річища 40—90 м. Основне живлення — снігове і дощове. Тетерів творить багато протоків і рукавів; декотрі глухі рукави влітку пересихають, а головне русло часто змінює своє розташування. Замерзає річка приблизно [[20 листопада]] і звільняється від криги в середині [[березень|березня]]. Весняна повінь підвищує рівень річки на 2-5 метри, в ширину розливається місцями на декілька кілометрів, затоплюючи низинні береги. Період повновіддя досить довгий — до [[1 червня]]. У цей час річка стає сплавною від села [[Вишевичі]] до гирла протягом 150 км. За архівними свідченнями, по ній сплавляли до 800 плотів за сезон.
== Притоки ==
[[Файл:Басейн річки Тетерів.jpg|thumb|
Праві: [[Кобилиха (річка)|Кобилиха]], [[Тетерівка (річка)|Тетерівка]], [[Безіменна (права притока Тетерева)|Безіменна]], [[Безіменна (притока Тетерева, смт. Чуднів)|Безіменна]], [[Чамишел]], [[Гремляга]], [[Тетинець]], [[Глибочок (притока Тетерева)|Глибочок]], [[Коща]] , [[Гнилоп'ять]], [[Гуйва (річка)|Гуйва]], [[Русятинка]], [[Дорогинка (притока Тетерева)|Дорогинка]], [[Гнилий Потік]], [[Коханівка (річка)|Коханівка]], [[Ів'янка]], [[Кричанка]], [[Великі Лози]], [[Дубовець (притока Тетерева)|Дубовець]], або Вилія, [[Білка (притока Тетерева)|Білка]], [[Кодра (річка)|Кодра]], [[Пісківка (річка)|Пісківка]], [[Таль (річка)|Таль]], [[Здвиж]].
Рядок 42 ⟶ 47:
== Відстані (вздовж річки) ==
▲[[Файл:Poloniae et Ungariae zMünstera.jpg|left|thumb|
[[Житомир]] — [[Коростишів]] — 48 км<br/>
[[Коростишів]] — [[Радомишль]] — 32 км<br/>
| |||