Констанція Рачинська: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 11:
Шлюб Констанції і Яна розпався протягом наступних кількох років. У 1806 році Ян Потоцький вирішив взяти участь у російській експедиції до Сибіру. Коли він повернувся в 1808 році, його дружина просила розлучитися, що через рік здійснилося. Через шість років після розлучення, у 1815 році, Ян Потоцький покінчив життя самогубством.
 
Констанція оселилася у Варшаві і присвятила себе вихованню та навчанню дітей. Ймовірно, близько 1815 року вона познайомилася з Едвардом Рачинським. Почалися відносини між Констанцією та Едвардом, який був на п'ять років молодшим за неї, у 1820 році, внаслідок чого народився його син [[Роджер Маурісі Рачинський|Роджер МаурвційМауріцій Рачинський]]. Союз був легалізований лише у 1826 році, після смерті старшого родини [[Казімір Рачинський|Казимира РачиньськогоРачинського]], який був дуже проти. Шлюб був дуже вдалим. Едуард і Констанція співпрацювали над такими проектами, як відкриття [[Бібліотека Рачинського|бібліотеки Рачинського у Познані]] (1829), якій Констанція пізніше передала рукописи, придбані за власні кошти, придбані у [[Юліан Урсин Нємцевич|Юліана Урсина Німцевіча]]. Подружжя також проводило видавничу діяльність, Констанція перекладала чи спільно перекладала такі твори, як «''Портфоліо королеви Марії Людвіки»'' та «''Матеріали історії Станіслава Лещинського»''. Також вона є автором ілюстрацій «Спогадів про Великопольщу», першої роботи з Великопольської регіоналістики.
 
Під час Листопадового повстання Констанція була зі своїм чоловіком, відрядженим до Берліна з дипломатичною місією, вона також підтримувала свого сина Бернарда, який зголосився вступити до армії, та невістку [[Клавдина Потоцька|Клаудіну, уроджену Дзялінську Потоцьку]], яка організувала польові лікарні.
 
У 1845 році Едвард Рачинський покінчив життя самогубством. Констанція пережила свого чоловіка на сім років, вона померла у віці 71 року в 1852 році. Її пам'ятник [[Фонтан ХігейГігей у Познані|богині Гігеї]], замовлений Едвардом у 1841 році, стоїть у Заніміслі поруч із його гробницею, а відлиток, зроблений через півстоліття — на площі Вольності в Познані, перед входом до Бібліотеки Рачинських.
 
== Бібліографія ==