Бушприт: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
зображення |
м →Опис: уточнення |
||
Рядок 5:
== Опис ==
На великих [[вітрильне судно|вітрильниках]] дерев'яний бушприт роблять складеним — з кількох окремих деталей (осьового шпинделя і бокових фіш), скріплених [[бугель (морський термін)|бугелями]] і [[болт]]ами<ref name="ЕСБЕ">{{ВТ-ЕСБЕ|Бушприт}}</ref>. Задній кінець бушприта називається ''[[морські терміни#Ш|шпор]]'', як у [[щогла|щогли]], передній — ''[[морські терміни#Н|нок]]'', як у [[Гік (морський термін)|гіка]], [[гафель (рангоут)|гафеля]] або [[Рея (морська справа)|реї]]{{ref+|В [[Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона|Енциклопедичному словнику Брокгауза і Єфрона]] передній кінець бушприта називається топом, як у щогли<ref name="ЕСБЕ"/>|Ком}}. Кут підвищення бушприта зазвичай становить від 30° до 36°. До нока часто приставляють додаткові рангоутні дерева: продовженням бушприта є [[утлегар]], а продовженням утлегаря — бом-утлегар. Для з'єднання утлегаря з бушпритом на ноку останнього встановлюється бушпритний [[езельгофт]].
Бушприт впирається своїм шпором у гніздо (''степс''), встановлене в особливій конструкції — ''[[п'яртнерс]]і''<ref name="ЕСБЕ"/>, яка, як правило, примикає до [[фок-щогла|фок-щогли]]. Потім проходить між [[бітенг]]ами, а далі над верхнім кінцем [[форштевень|форштевня]] між недгедсами. Безпосередньо на носі судна бушприт кріпиться за допомогою бугелів — металевих бандажів, що притискують його до форштевня. На старовинних суднах з носовим [[гальюн]]ом застосовувався ''[[вулінг|ватер-вулінг]]'' — потужний тросовий бандаж, що багатьма [[морські терміни#Ш|шлагами]] охоплював бушприт у середній частині, проходячи скрізь гальюнну решітку і далі через витягнутий отвір у [[княвдигед]]і під гальюном. На старовинних суднах бушприт лежав на дерев'яній штуці — ''стандерс-індигеді'', який примикав спереду до форштевня.
Рядок 15:
Бушприт може бути висувним, а також піднімним. Останній використовувався на військових кораблях другої половини XIX ст., озброєних [[таран (корабельний)|тараном]]<ref name="ЕСБЕ"/>.
Десь до початку XIX під бушпритом укріпляли блінда-рею, яка несла пряме вітрило — [[блінд]]. Наприкінці [[XVI століття|XVI]] — початку [[XVIII століття]] на бушприті зазвичай встановлювали невелику щоглу — [[блінда-стеньга|блінда-стеньгу]]. На ній кріпили
Головною функцією бушприта є віддалення певної частини вітрильності від центру ваги корабля, що дає можливість збільшити обертальну силу передніх косих вітрил. Крім того, бушприт служить для підтримки фок-щогли спереду, саме для цього його посилено скріплюють з форштевнем. При визначенні нахилу бушприта беруть до уваги місце загального центру вітрильності: зі збільшенням нахилу центр вітрильності наближається до носа, що, сприяючи стерну, особливо вигідно під час свіжих вітрів, при яких велика частина суден носить стерно на вітрі і тим зменшує хід. Фок-стаксель і фор-стень-стаксель, що підіймаються на бушприті, врівноважують дію задніх вітрил і служать для ухилення носа судна під вітер<ref name="ЕСБЕ"/>.
| |||