Магнетит: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Leon II (обговорення | внесок) м забирає з вікіданих |
Немає опису редагування |
||
Рядок 26:
Зустрічаються [[сфероліти]] діаметром до 10 см, дендрити до 10 см довжиною (магнетитові лави Лако, [[Чилі]]), волокнисті та сажисті виділення, коломорфні нирковидні агрегати, [[ооліти]]. Відомі [[псевдоморфози]] магнетити за [[гематит]]ом, [[хризотил-азбест]]ом, [[перовськіт]]ом і ін. Зустрічається у контактових та магматитових родовищах, а також як [[акцесорні мінерали|акцесорний мінерал]] у вивержених і [[метаморфічні гірські породи|метаморфічних породах]]. Цінна [[залізна руда]].
Властивості нанокристалічного магнетиту у нейронах відрізняються від властивостей магнетиту з реологічних репозиторіїв. Геологічний магнетит має октаедричну конфігурацію, тоді як біогенний магнетит - кубо-октаедричну<ref>{{Cite book
|title=Erik M. Alfsen, Lars Walloe, Fredrik C. Stormer - A proposed tandem mechanism for memory storage in neurons involving magnetite and prions.
}}</ref>. При русі твердого тіла у силовому полі виникає складне переплетіння електромагнітних сил, сил інерції, гравітаційних сил, різного роду сил тертя й дисипації енергії електромагнітного поля у твердому тілі. Задачі, у яких відбувається складне переплетіння сил різної природи, вирішуються наближено. Математичний апарат незвідних тензорів дозволяє внести ясність до складних взаємодій, виражати їх у інваріантному вигляді, використовувати наявність симетрії як форми як твердого тіла, так й структури силового поля<ref>{{Cite book
|title=Н.И.Лапин - Применение метода неприводимых тензоров в задачах динамики твердого тела в неоднородных силовых полях.
}}</ref>.
== Промислові родовища ==
| |||