Вікіпедія

Ґабріель Сільніцький: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Немає опису редагування
Рядок 3:
|оригінал імені = Gabriel Silnicki
|інші імена =
|зображення =
|розмір_зображення =
|підпис_зображення =
|ім'я_при_народженні =
|дата народження =
Рядок 30 ⟶ 27:
|конфесія =
|батько =
|матірмати =
|рід = [[Сільніцькі|Сільницькі]]
|родичі =
Рядок 43 ⟶ 40:
 
== Життєпис ==
Дата народження невідома.{{efn|Вказана на його сторінці в Генеалогії Марека МіняковськогоМінаковського дата близько 1640 року виглядає хибною.}} Походив з родини, представники якої мешкали у Краківському воєводстві, а частина<ref name="КН 107">''[[Каспер Несецький|Niesiecki K]].'' [http://polona.pl/item/178471/57/ Korona polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr…]&nbsp;— T. 4IV.&nbsp;— S. 107. {{ref-pl}}</ref> осіла в [[Галичина|Галичині]] та на [[Поділля|Поділлі]].
 
Змолоду служив у коронному війську. Близько 1640 року був товаришем однієї з [[Корогва (підрозділ)|корогв]] коронного компуту. Очевидно, служив у складі роти [[Ян Собіпан Замойський|Яна Собіпана Замойського]]. Певне, [[Корсунська битва|під Корсунем у 1648]] році потрапив у татарський полон; у рамках обміну полоненими його привезли до [[Хотин]]а, де весною 1649-го року звільнили. Брав участь в [[облога Збаража|облозі Збаража]], [[Битва під Берестечком|Берестецькій битві]]. У 1651 році став [[поручник]]ом гусарської корогви Яна Собіпана Замойського, в її складі брав участь у [[Жванецька облога|битві під Жванцем]], військових діях в Україні у 1654—1655 під командуванням [[великий коронний гетьман|великого коронного гетьмана]] [[Станіслав Ревера Потоцький|Станіслава «Ревери» Потоцького]]. Брав участь у [[Охматівська битва (1655)|битвах під Охматовом]], [[битва під Городком|Городком]] у 1655 році.
 
У 1667 році: був послом сейму від королівського війська разом із коронним стражником [[Якуб Потоцький (староста)|Якубом Потоцьким]]; взяв участь у [[Битва під Підгайцями (1667)|Підгаєцькій кампанії]] Яна Собеського, зокрема, обороняв лінію [[Золота Липа|Золотої Липи]], у жовтні разом з [[Анджей Потоцький (гетьман)|Анджеєм Потоцьким]] завдав поразки татарам у боях під [[Єзупіль|Єзуполем]] та [[Раковець|Раківцем]]; його загону приписують перемогу над татарами під [[Бережани|Бережанами]]; також після укладення миру з татарами [[Ян III Собеський|Яном Собеським]] розбив [[чамбул]] грабіжників-татар біля [[Нараївці]]в<ref>може, теперішня [[Нараївка (Галицький район)]]?</ref> на Покутті.
Рядок 51 ⟶ 48:
25 квітня 1670 отримав номінацію на посаду [[сяноцькі каштеляни|сяноцького каштеляна]] (після смерті [[Маріуш Яскульський|Маріуша Яскульського]]), після її анулювання 5 грудня 1670 став [[Чернігівський каштелян|чернігівським каштеляном]]. У листопаді князь [[Дмитро Юрій Вишневецький]] (Сільніцький служив у складі його гусарської корогви поручником після реорганізації війська), який хотів одружитися зі сестреницею Яна Собеського княжною [[Теофіла Людвіка Заславська|Теофілією Острозькою-Заславською]], але мав конфлікт із коронним гетьманом, тому вислав Сільніцького з місією про перепросини.
 
На початку вересня 1672 втратив частину відділку у сутичці з татарами. Десь тоді король призначив його комісаром для перемовин зі [[Селім I Ґерай|Селімом II Ґераєм]] та султаном [[мехмед IV|Мехмедом IV]]. 26 жовтня разом з іншими комісарами спостерігав вихід шляхти з Кам'янця. Під час коронаційного сейму Яна ІІІ Собеського 3 березня 1676 отримав номінацію на посаду [[каштеляни Кам'янця-Подільського|кам'янецького каштеляна]].<ref>''[[Мирослав Нагельський|Nagielski M]].'' Silnicki Gabriel h. Jelita (zm.1681)…&nbsp;— S. 492—496. {{ref-pl}}</ref>
 
Уряди (посади): [[каштелян]] чернігівський, кам'янецький, [[ловчий]] [[львів]]ський, [[стольник]] подільський.<ref>Urzędnicy podolscy…&nbsp;— S. 136. {{ref-pl}}</ref> [[Буцнів]]ський староста.<ref>Bucniów…&nbsp;— S. 254. {{ref-pl}}</ref> Полковник війська С. «Р.» Потоцького у 1661—1667 роках.
 
Помер у середині 1681 року, до [[16 серпня]]: того дня сини у Львові уклали між собою угоду щодо поділу спадку батька.
Рядок 70 ⟶ 67:
* Катажина&nbsp;— дружина [[овруч|овруцького]] [[Староста|старости]] [[Францішек Потоцький (овруцький староста)|Францішека Потоцького]] гербу [[Любич (герб)|Любич]].
 
Друга дружина&nbsp;— Анна Констанція з [[Харленські|Харленських]], удова князя Костянтина [[Пузини]] і [[Ян Францішек Любовецький|Францішека Любовецького]]. Відомостей про дітей немає.<ref>''Nagielski M.'' Silnicki Gabriel…&nbsp;— S. 495. {{ref-pl}}</ref>
 
== Зауваги ==
Рядок 80 ⟶ 77:
== Джерела ==
* {{SgKP|XV_cz.1|254|Bucniów}}&nbsp;— S. 254. {{ref-pl}}
* ''[[Мирослав Нагельський|Nagielski M]].'' Silnicki Gabriel h. Jelita (zm. 1681) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1997.&nbsp;— T. XXXVII/…, zeszyt ….&nbsp;— S. 492—496. {{ref-pl}}
* {{SgKP|VI|916|Narol}}&nbsp;— S. 916. {{ref-pl}}
* ''[[Каспер Несецький|Niesiecki K]].'' [http://polona.pl/item/178471/57/ Korona polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…]&nbsp;— Lwów&nbsp;: w drukarni [[Львівська єзуїтська колегія|Collegium Lwowskiego Societatis Jesu]], 1743.&nbsp;— T. 4IV.&nbsp;— 820 s.&nbsp;— S. 107—108. {{ref-pl}}
* Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków / opracowali Janas E., Kłaczewski W., [[Януш Куртика|Kurtyka J.]], Sochacka A.&nbsp;— Kórnik&nbsp;: Biblioteka Kórnicka, 1998.&nbsp;— 243 s.&nbsp;— S. 71.&nbsp;— ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. {{ref-pl}}
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ґабріель_Сільніцький