Ян Кишка: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 5:
Син [[Станіслав Кишка (молодший)|Станіслава Кишки-молодшого]] ({{пом}} 1554) і його дружини княжни [[Ганна Кишка|Ганни Радивил]]. Матір близько 1563 року змінила кальвінський обряд на аріянський.
 
Навчався в містах [[Базель|Базелі]] та [[Цюрих]]у. Подорожував по Італії, Іспанії ій Франції.
 
Виставив на [[Лівонська війна|польсько-російську війну (1577—1582)]] під своїм командуванням 500 вояків. {{fact|Винагороджений [[Стефан Баторій|Стефаном Баторієм]] титулом сенатора [[Сигізмунд ІІІ Ваза|Сигізмунда ІІІ Вази]]}}.
 
=== Сім'я ===
Дружина&nbsp;— донька князя [[Костянтин Василь Острозький|Костянтина Василя Острозького]] Єлизавета ({{пом}} 26 серпня 1599<ref name="Л75">''Lulewicz Henryk.'' Radziwiłł Krzysztof zwany Piorunem h. Trąby (1547—1603) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987.&nbsp;— T. XXX/2, zeszyt 125.&nbsp;— S. 275. {{ref-pl}}</ref>). Нащадків вони не залишилипокинули. Єлизавета після смерті першого чоловіка вдруге вийшла заміж удруге за князя [[Христофор Перун Радзивілл|Христофора Перуна Радзивілла]], який одідичив маєтності Кишки.<ref name="Т8"/>. Заповіла поховати себе у [[Собор святих Станіслава і Владислава (Вільнюс)|віленській латинській катедрі]].<ref name="Л75" />.
 
== Релігійні погляди ==
Мати виховувала сина як [[антитринітарії|антитринітарія]]. На посаді сенатора голосив за ідею релігійної толерантності. Сприяв зміні характеру [[Кальвінський збір|кальвіністських зборів]] на антитринітарські. Засновник антитринітарських громад у Венгрові, Ів'ї, Лоську, Любечі, [[Кедайняй|Кейданах]], [[Новогрудок|Новогрудку]].

Його маєтність Венгрув бувстала центром руху антитринітаріїв. Був опікуном проповідника [[Петро з Гоньондза|Петра з Гоньондза]]. 1570 року заснував у Венгрові друкарню. Докладав зусиль для налагодження доктринальних суперечок між антитринітарськими громадами. Був противником ідей розкріпачення селян, пацифізму, спільного майна, заборони займати адміністративні посади, симпатій [[юдаїзм]]у та інших радикальних поглядів у антитринітарському середовищі. Це стало причиною його розриву з Петром з Гоньондза і [[Симон Будний|Симоном Будним]].
 
== Примітки ==