Еммануель-Жозеф Сієс: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Біографія: вікіфікація |
|||
Рядок 42:
Син працівника, навчався в католицькій семінарії в Парижі (цього бажали його рідні, а не він сам). 1774 року отримує сан священика. Стає капеланом мадам Софі — тітки Людовика XVI, а потім генеральним вікарієм у Шартре. Став відомим завдяки брошурі «Essai sur les privilèges» («Есе про привілеї», 1788) і памфлеті «Qu'est ce que le tiers-état?» («Що таке третій стан?», 1789). Бере активну участь у [[Французька революція|Французькій революції]].
У 1789, обирався депутатом третього стану в [[Генеральні штати]]. Брав участь у розробці конституції, нових податків, у створенні Національної гвардії. Брошюра Сієса «Reconnaissance et exposition des droits de l'homme et du citoyen» (1789 г.) була попередницею «декларації прав людини».
Відмовляється від запропонованої йому посади єпископа (1791). Вибраний у конвент. В 1793 віддає голос за страту короля.
Після падіння [[Робесп'єр]]а член [[Комітет громадського порятунку|Комітету громадського порятунку]]. У період з 20 квітня по 4 травня 1795 обіймав посаду голови Конвенту. Від складання конституції III року Сієс відмовився. Відмовляється від вступу в Директорію та посади міністра закордонних справ. Вибраний до Ради п'ятисот (нижньої палати французького законодавчого зібрання), в 1797 стає головою ради.
У 1798 він був направлений як посол у
1799 року повертається у
Після реставрації 1815 емігрує до Бельгії. Повертається до Франції після революції 1830 (встановлення [[Липнева монархія|Липневої монархії]]).
| |||