Чуковський Корній Іванович: відмінності між версіями

Народився [[31 березня]] [[1882]] у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]], але доволі часто зустрічається дата народження [[1 квітня]], що з'явилась у зв'язку з помилкою при переході на новий стиль (додано 13 днів, а не 12, як слід було для XIX століття). Був позашлюбною дитиною служниці, полтавської селянки Катерини Йосипівни Корнєйчукової та Еммануїла Соломоновича Левенсона. Еммануїл був сином лікаря, почесного громадянина [[Одеса|Одеси]] Самуїла Левенсона в багатодітній єврейській родині. Разом вони прожили близько семи років, живши спочатку в Одесі, Еммануїл взяв її з собою до Санкт-Петербурга на час свого навчання в інституті. Там Катерина народила доньку Марію і через три роки&nbsp;— Миколу. Невдовзі Емануїл Левенсон одружився з полькоюполячкою та переїхав жити до Варшави. По батькові «Васильович» було дано Миколі за іменем хрещеного батька, за документами справжній батько лишився невідомим. У Петербурзі мати з дітьми прожила три роки, поки хлопчикові не виповнилося три роки, після чого повернулася з ними в Одесу. Левенсон присилав їм кошти, але мати не розкривала дітям особи батька. На життя заробляла пранням і вишиванням. Корній згадував її як жінку сміливу, жартівливу і працьовиту<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com.ua/books?id=P-gIDAAAQBAJ&pg=PT294&lpg=PT294&dq|title=Жизнеописания славных писателей-сказочников|last=Виктор|first=Ерёмин|date=|year=2016|publisher=Aegitas|location=|pages=294|language=ru|isbn=9781772466751}}</ref>. Все життя Катерина Йосипівна розмовляла з сином тільки українською мовою. Попри її опіку, життя без батька засмучувало Миколу і в нього на все життя залишилась образа на Левенсона<ref name=":0">{{Cite news|url=http://uahistory.com/topics/famous_people/4315|title=Корній Чуковський - UAHistory|last=|first=|date=2016-03-30|page=294|language=uk-UA|work=UAHistory|accessdate=2017-07-28}}</ref>.

[[Файл:USSR stamp K.Chukovsky 1982 4k.jpg|thumb|200px|[[Поштова марка]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] присвячена К. Чуковському, [[1982]] (Каталог ЦФА 5282, Скотт 5033)]]У 1918 Корнія Івановича запросило на роботу видавництво «Дитяча література» завідувати англо-американською секцією. Також він став спеціалістом з творчості [[Некрасов Микола Олексійович|Миколи Некрасова]]. Після революції поєднання «Корній Іванович Чуковський» стало його справжнім ім'ям, по батькові та прізвищем. У 1920 народилася його донька Марія (Мурочка). За короткий час він створив свої найкращі казки&nbsp;— «Айболить», «[[Мийдодір]]», «[[Муха-Цокотуха]]», «Телефон». Однак на нього також посипалась критика. «Муху-Цокотуху» оголосили гімном [[Куркуль|куркульськогокуркуль]]ського і [[Міщанство|міщанського]] побуту, що завдає радянським дітям непоправної шкоди. Письменник Казакевич вважав, що казка «Тарганище»&nbsp;— це сатира на [[Сталін Йосип Віссаріонович|Йосипа Віссаріоновича Сталіна]] (сучасні критики вважають сатирою на [[Троцький Лев Давидович|Троцького]])<ref name=":3" />.

Помер 28 жовтня 1969 у віці 87 років від [[Гепатит B|вірусного гепатиту]]. Похований на невеликому кладовищі селища Передєлкіно. Ще до своєї смерті письменник склав список людей, яких не бажав «бачити» на своєму похороні. Його діти&nbsp;— Микола, Лідія, Борис і померла в дитинстві Марія, якій присвячено багато дитячі вірші батька&nbsp;— носили (принаймні після революції) прізвище Чуковських та по батькові Корнійович / Корніївна<ref name=":0" />. [[Микола Корнійович Чуковський|Микола Чуковський]], як і батько, став письменником, перекладачем, літературознавцем. [[Лідія Корніївна Чуковська|Лідія Чуковська]] &nbsp;— письменницею-[[Дисидентський рух у СРСР|дисиденткою]]<ref name=":2" />.

* А. Ф.&nbsp;Коні

* удостоєний ступеня Доктора літератури ''[[Honoris causa]]'' Оксфордського університету (1962);