Прикарпатський сірконосний басейн: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Прикарпатський сірконосний басейн'''
[[FileФайл:Украинские Карпаты.png|right|270px|thumb|[[Українські Карпати]]: українська Прикарпаття и українська [[Закарпаття]]]]
В межах Прикарпатського сірконосного басейну, який простягається неширокою смугою (10 — 20 км) в Передкарпатті з південного сходу на північний захід від румунського до польського кордону, відомо більше двадцяти родовищ і проявів самородної сірки, з них сім родовищ і один прояв на території Івано-Франківської області.
Прикарпатський сірконосний басейн був основним джерелом сірки для агрохімічної промисловості колишнього СРСР. 90 % від загального виробництва сірки використовується на виготовлення сірчаної кислоти, яка, в основному, йде на одержання мінеральних добрив.
Рядок 18:
Загальні запаси сірки в області складають 32 % запасів Прикарпатського сіркового басейну.
 
Геологічна будова всіх родовищ подібна. Самородна сірка пов'язана з вапняками тираської свити неогену і утворює в них вкраплення, прожилки, гнізда з середнім вмістом чистої сірки 24 — 27 % від загальної маси руди. Потужність пластів від 0,1 м до 30 м. Глибина залягання сірчаних руд — –відвід 66 м (Тлумацьке родовище) до 450 м (Любовецьке, Коломийське родовища).
 
В зв'язку з великою глибиною залягання руд (більше 100 м), видобуток можливий тільки методом підземної виплавки сірки (ПВС).