Бушприт: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Галерея: вікіфікація
м →‎Опис: уточнення
Рядок 8:
Бушприт впирається своїм шпором у гніздо (''степс''), яке, як правило, примикає до [[фок-щогла|фок-щогли]]. Потім проходить між [[бітенг]]ами, а далі над верхнім кінцем [[форштевень|форштевня]] між недгедсами. Безпосередньо на носі судна бушприт кріпиться за допомогою [[морські терміни#Б|бугелів]] — металевих бандажів, що притискують його до форштевня. На старовинних суднах з носовим [[гальюн]]ом застосовувався ''[[вулінг|ватер-вулінг]]'' — потужний тросовий бандаж, що багатьма [[морські терміни#Ш|шлагами]] охоплював бушприт у середній частині, проходячи скрізь гальюнну решітку і далі через витягнутий отвір у [[княвдигед]]і під гальюном. На старовинних суднах бушприт лежав на дерев'яній штуці — ''стандерс-індигеді'', який примикав спереду до форштевня.
 
Бушприт розкріпляється своїм [[стоячий такелаж|стоячим такелажем]]: тросовими ''[[бакштаг (стоячий такелаж)|бакштагами]]'', проведеними через спеціальні розпірки — ''блінда-гафелі'' (''вуси бушприта'') до бортів судна, і ''[[мартин-штаг|ватер-штагами]]'', що йдуть до форштевня через ''[[мартин-гік]]и''.
 
Під бушпритом, утлегарем і бом-утлегарем на підпертках підвішували [[перти]]. Нок утлегаря з'єднувався з баком тросом — ''заспинником бушприта'' (''лоп-штагом''), що служив поручнем для страхування моряків під час переміщення по бушприту.