Захоплення заручників у посольстві ФРН в Стокгольмі: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 31:
О 20:00 уряд ФРН вирішив не приймати вимоги терористів, і двоє заручників були вбиті терористами<ref>[https://www.istpravda.com.ua/dates/2019/04/24/36904/ 24 квітня в історії.] «Історичну правду»</ref>. О 23:46 вибухнув саморобний вибуховий пристрій. Вибухом було сильно пошкоджено будівлю посольства, опіки та різні поранення отримали усі терористи та заручники. Так терорист Вессель помер від отриманих ран через дві години в лікарні, а Зіґфрід Гауснер — через десять днів у шпиталі Штутгартської в'язниці.
 
Після вибуху розпочалась операції шведської поліції зі звільнення посольства, під час якої загинули двоє заручників та двоє терористів, були поранені десятеро співробітників посольства і четверо терористів<ref>Barry M. Rubin, Judith Colp Rubin: [http://books.google.de/books?id=RIwBFpBi5noC&pg=PA44 ''Chronologies of Modern Terrorism''.] S. 44</ref>. Решта терористів (Краббе, Деллво, Тауфер і Росснер) були заарештовані та засуджені 20 липня 1977 року до подвійного довічного ув'язнення на так званому «Стокгольмському процесі», який проходив у Дюссельдорфі[[Дюссельдорф]]і. Згодом терористи були [[Амністія|амністовані]] і звільнені. Так Росснер був звільнений 17 листопада 1992 року, Тауфер і Деллво були звільнені навесні 1995 року, а Краббе&nbsp;— 10 травня 1996 року. Жоден з амністованих терористів так і не розкаявся за вчинений ними терористичний акт у СокгольміСтокгольмі. У 1994 році Росснер, під час телевізійного інтерв'ю на «[[ZDF]]», сказав що не відчуває докорів сумління за вчинений ним теракт, і не має наміру каятись перед родичами загиблих заручників<ref>[https://www.bpb.de/apuz/30200/die-opfer-der-raf?p=1 Die Opfer der RAF. Selbstverklärung und Verharmlosung]</ref>.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
{{Тероризм}}
[[Категорія:Терористичні акти у Швеції]]