Джордж Евелін Гатчинсон: відмінності між версіями
| [очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
SimondR (обговорення | внесок) м SimondR перейменував сторінку з Джордж Евелін Хатчинсон на Джордж Евелін Гатчинсон |
SimondR (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 2:
| ім'я = Джордж Евелін Гатчинсон
| ім'я_мовою_оригінала = George Evelyn Hutchinson
|
| зображення_розмір =
| зображення_підпис =
| дата народження = 30.1.1903
| місце народження = [[Кембридж]],
| дата смерті = 17.5.1991
| місце смерті = [[Лондон]],
| резиденція = [[Сполучені Штати Америки|США]]
| громадянство = {{USA}}
| національність = [[англієць]],
| галузь = [[лімнологія]], [[екологія]]
| заклад = [[Єльський університет]]
| alma mater = [[Кембриджський університет]]
| посада = {{iw|стерлінґський професор||en|Sterling Professor}}
| відомий через = «батько» американської [[Лімнологія|лімнології]]; творець концепції багатовимірної [[Екологічна ніша|екологічної ніши]]
| звання =
| ступінь = [[магістр]]
| керівник =
| учні = {{iw|Едвард Сміт Діві-молодший|Едвард С. Діві-мол.|en|Edward Smith Deevey Jr.}}<br/>{{iw|Донна Гаравей||en|Donna Haraway}}<br/>{{iw|Говард Томас Одум|Говард Т. Одум|en|Howard T. Odum}}<br/>{{iw|Ґордон Артур Райлі|Ґордон А. Райлі|en|Gordon Arthur Riley}}<br/>{{iw|Ловренс Безіл Слободкін|Ловренс Б. Слободкін|en|Lawrence B. Slobodkin}}<br/>[[Роберт МакАртур|Роберт Г. МакАртур]]
| батько = {{iw|Артур Гатчинсон (мінералог)|Артур Гатчинсон|en|Arthur Hutchinson (mineralogist)}}
|
| дружина = [[Ґрейс Евелін Пікфорд]]<small> (1928)</small><br/>Марґарет Сіл<small> (1933)</small><br/>Енн Твітті
|
| нагороди = {{iw|Премія Лейді||en|Leidy Award}}<small> (1952)</small><br/>{{iw|Премія Тайлера||en|Tyler Prize for Environmental Achievement}}<small> (1974)</small><br/>[[Медаль Франкліна]]<small> (1979)</small><br/>[[Медаль Даніеля Жиро Елліота|Медаль Д. Ж. Елліота]]<small> (1984)</small><br/>[[Премія Кіото]]<small> (1986)</small><br/>[[Національна наукова медаль США]] <small> (1991)</small><br/>[[Член Лондонського Королівського Товариства]]
| примітки =
| особиста_сторінка =
}}
'''Джордж Евелін Гатчинсон''' ({{lang-en|George Evelyn Hutchinson}}; [[30 січня]] [[1903]] — [[17 травня]] [[1991]]) — [[Велика Британія|британсько]]-[[США|американський]] [[еколог]] і [[зоолог]], якого інколи називають «батьком» сучасної [[Екологія|екології]] і американської [[Лімнологія|лімнології]]{{sfn|Slack|2011|pp=xi}}; [[член Лондонського Королівського Товариства]]. Більше шістдесяти років працював над галузями лімнології, [[Системна екологія|системної екології]], [[Радіація|радіаційної]] екології, [[Ентомологія|ентомології]], [[Генетика|генетики]], [[Біогеохімія|біогеохімії]], математичної теорії приросту населення, [[Історія мистецтв|історії мистецтва]], [[Філософія|філософії]], [[Релігієзнавство|релігієзнавства]] й [[Антропологія|антропології]]. Відомий своїми дослідженнями із проходження [[фосфор]]у через озера, хімії і біології озер, теорією [[Міжвидова конкуренція|міжвидового суперництва]], а також працями над систематикою і генетикою комах, [[Зоогеографія|зоогеографією]] та африканськими [[Водяні клопи|водяними клопами]]<ref name="Slob">{{cite journal| last=Slobodkin |first=L.B. |title=An Appreciation: George Evelyn Hutchinson |journal=Journal of Animal Ecology |year=1993 |volume= 62 |number=2 |pages=390–394 |jstor=5370 |doi=10.2307/5370}}</ref>. Відомий як один із перших, хто поєднав екологію з [[Математика|математикою]]. Став міжнародним експертом з питань озер і написав чотиритомний ''«Трактат про лімнологію»'' ({{lang-en|Treatise on Limnology}}) 1957 року{{sfn|Slack|2011|pp=2}}.
Гатчинсон отримав ступінь з зоології в [[Кембриджський університет|Кембриджському університеті]], але зволів не отримувати докторську ступінь, чим став пишатися з віком. Хоча він народився в Англії, він провів майже усе своє професійне життя в [[Єльський університет|Єльському університеті]] у Сполучених Штатах, де він був {{iw|Стерлінґський професор|стерлінґським професором|en|Sterling Professor}} зоології і зосередився на роботі з аспірантами{{sfn|Slack|2011|pp=3}}.
== Життєпис ==
=== Дитинство та навчання ===
Гатчинсон став громадянином [[Сполучені Штати Америки|США]] в [[1941]] році.▼
Джордж Гатчинсон народився 30 січня 1903 року в родині {{iw|Артур Гатчинсон (мінералог)|Артура|en|Arthur Hutchinson (mineralogist)}} та Евалін Д. Гатчинсон{{sfn|Slack|2011|pp=16}}. Дитиною зріс у [[Кембридж]]і, [[Англія]]. Його батько був мінералогом з [[Кембриджський університет|Кембриджського університету]]. Гатчинсон виріс в оточенні [[інтелектуал]]ів, зокрема двох синів [[Чарлз Дарвін|Чарлза Дарвіна]]. Вже з п'яти років Гатчинсон збирав водних істот і вивчав їх в акваріумах, які сам же й виготовляв{{sfn|Slack|2011|pp=3}}. Мав молодших брата і сестру{{sfn|Slack|2011|pp=16}}. Ранню освіту він здобув у Святій Вірі{{sfn|Slack|2011|pp=27}}, а 1917 року продовжив навчання у {{iw|Школа Ґрешема|Школі Ґрешема|en|Gresham's School}} в [[Голт (Норфолк)|Голті]] графства [[Норфолк]]{{sfn|Slack|2011|pp=3}}. Ґрешемська школа була прикметною тим, що не зосереджувалася на класиці, а включала інтенсивніші дослідження математики і природничих наук, поряд з сучасними мовами та історією{{sfn|Slack|2011|pp=31}}. Саме тут він почав помічати, що в організмів різна хімічна середа існування. Гатчинсона було допущено до вивчення зоології в [[Еммануель-коледж (Кембридж)|Еммануель-коледжі]] при Кембриджському університеті, який успішно закінчив 1925 року{{sfn|Slack|2011|pp=43}}.
=== Початок професійної кар'єри ===
Закінчивши навчання, він поїхав до Італії вивчати восьминогів. Потім він відправився в [[Південно-Африканська Республіка|Південну Африку]], де відкрив область лімнології або вивчення прісноводних систем на мілководних озерах недалеко від [[Кейптаун]]а{{sfn|Slack|2011}}. Після двох років викладання у [[Вітватерсрандський університет|Вітватерсрандському університеті]] в [[Йоганнесбург|Йоганнесбурзі]], він зайняв 1928 року посаду викладача зоології в [[Єльський університет|Єльському університеті]], де викладав протягом наступних 43 років. Гатчинсон став міжнародним експертом по озерам і написав чотиритомний трактат по лімнології, перший том котрого було видано 1957 року. Він багато подорожував, досягнувши маловивчених частин світу і написав свою першу книгу з екології високогірних озер Індії. У Єльському університеті його [[аспірант]]и зрушили його на дослідження нових областей{{sfn|Slack|2011|pp=5–6}}.
=== Історія досліджень ===
Після виходу на пенсію, він провів більшу частину свого часу в Англії. Був літературним душоприказником для праць Ребекки Вест.▼
==== Італійське стажування ====
У віці двадцяти двох років, закінчивши Кембридж, Гатчинсон поїхав в Італію за програмою вищої освіти Рокфеллера, щоб працювати на Зоологічній станції ({{lang-it|Stazione Zoologica}}). Його цікавило дослідження зябрової залози восьминога. Він хотів встановити ендокринну функцію у вищих безхребетних. Він міркував, що зяброва залоза восьминога є [[Ендокринні залози|ендокринною залозою]], але нестача восьминогів поклала кінець цим дослідженням. Надалі він ще багато разів повертався до Італії для вивчення італійського мистецтва, фольклору та свого італійського походження{{sfn|Slack|2011|pp=63–69}}.
==== Викладання у Південній Африці ====
1926 року він подав заявку на викладання у [[Вітватерсрандський університет|Вітватерсрандському університеті]] в Йоганнесбурзі. Так, він читав лекції протягом двох років, перш ніж його звільнили, проте він продовжив вивчати південноафриканських водяних клопів. Коли він почав свої дослідження, було відомо чотирнадцять видів, а коли він завершив — їх стало майже сорок. Саме тут Гатчинсон відкрив лімнологію, або вивчення прісних вод. Разом зі своєю майбутньою першою дружиною Ґрейс Пікфорд він вивчав хімію і біологію прибережних озер. Він дуже цікавився лімнології, оскільки в ній поєдналися всі його інтереси, такі як природознавство, водні безхребетні і хімія. Його залучили відмінності в хімічному складі, флорі і фауні різних джерел води{{sfn|Slack|2011|pp=71–79}}.
==== Індійська експедиція ====
1932 року Гатчинсон приєднався до Єльської експедиції в Північну Індію. Він хотів першим провести екологічні спостереження за високогірними озерами і порівняти їх з низинними. Робота дала уявлення щодо біогеографії і нові дані з лімнології високогір'їв. У більшості озер не було риби, а головними хижаками були ракоподібні. У листах дружині він описував різний хімічний склад води від озер в Індії до озер Південної Африки{{sfn|Slack|2011|pp=101–107}}. Він зібрав сотні зразків для аналізу фахівцями. Ця експедиція надала матеріалу для його першої книги «Ясне дзеркало» ({{lang-en|The Clear Mirror}}), в котрій він описав барви, організми, екологію і народи [[Ладакх]]а{{sfn|Slack|2011|pp=6}}.
==== Лімнологія та трофічний динамічний потік енергії ====
Велику частину вкладу Гатчинсона в американську лімнології було отримано внаслідок досліджень на ставку Лінслі в [[Коннектикут]]і. На невеличких озерах проводилися дослідження хімічної стратифікації, нестачі кисню, продуктивності і екологічного значення окислювально-відновного потенціалу озерних вод. Його чотиритомний «Трактат по лімнології» ({{lang-en|Treatise on Limnology}}) став взірцем для тих, хто вивчає лімнології. Гатчинсон розширив область лімнології, особливо в її екологічних і біогеохімічних аспектах. Він виступав за використання статистичних і математичних методів в лімнології{{sfn|Slack|2011|pp=148–158}}. Його науковий співробітник {{iw|Реймонд Ліндеман||en|Raymond Lindeman}} розвинув модель трофічної динаміки Гатчинсона. Разом вони вивчили потоки енергії через озеро на трофічних рівнях екосистем<ref name="Taylor">{{cite journal |last=Taylor |first=Peter |title=Technocratic Optimism, H.T. Odum, and the Partial Transformation of Ecological Metaphors after World War II |journal=Journal of the History of Biology |volume=21 |issue=2 |year=1988 |pages=213–244 |doi=10.1007/bf00146987|pmid=11621655 |s2cid=30320666 }}</ref>. Вони відстежували енергію, використовуючи систему позначень Гатчинсона, в якій кожному організму давалося ціле число, і підраховувалася через скільки організмів мала пройти енергія, аби досягти певного організму, що і позначало ентрофічний рівень останнього. Потім стало можливим виміряти дієвість цієї системи і втрати енергії між висхідними трофічними рівнями<ref name=Slob/>.
==== Радіоізотопи ====
Гатчинсон також відомий як перший, хто використовував [[радіоізотоп]]и як індикатори в польових дослідженнях. При цьому йому разом зі своїм аспірантом Воаном Бовеном ({{lang-en|Vaughan Bowen}}) приписують створення радіаційної екології, цілковито нової важливої галузі екології. Він знову звернувся до ставка Лінслі, розділив двадцять чотири порції радіоізотопів двома рядами і рівномірно розподілив по воді, через тиждень двоє вчених зібрали воду на різних глибинах озера. Потім під час випаровування вони виміряли радіоактивність, яку визнали статистично значущою. Як виявилося, частину ізотопів поглинули мілководні водорості озера{{sfn|Slack|2011|pp=159–160}}.
==== Екологія ====
Гатчинсон і його аспіранти інтелектуалізували американську екологію, «змусивши її практиків зіткнутися з усіма процесами, які змінювали екологічні системи, незалежно від того, чи були ці процеси біологічними, фізичними або геологічними»<ref name=Slob/>. Він спирався на ідею Чарльза Елтона про [[Екологічна ніша|екологічну нішу]]. Він визначив її як «надзвичайно абстрактний багатовимірний гіперпростір, в якому потреби і властивості організму визначалися як виміри»<ref name=Slob/>. Гатчинсон створив ідею «кругових причинних систем» ({{lang-en|Circular Causal Systems}}), тісного зв'язку між біологічними та фізичними процесами, і що діяльність організмів врівноважує вплив на кругообіг хімічних речовин організму. Також він висловив, що зміни в біологічній продуктивності були пов'язані зі змінами доступних поживних речовин. Він стверджував, що умови, в яких існують організми, є системами петель [[Зворотний зв'язок|зворотного зв'язку]]. На його думку, існували і живі, і неживі системи зворотного зв'язку, які слідували одним і тим же механічним принципам. Це призвело до розвитку [[Системна екологія|системної екології]] його учнем {{iw|Говард Томас Одум|Говардом Одумом|en|Howard T. Odum}} спільно зі своїм братом [[Юджин Одум|Юджином Одумом]]<ref name="Taylor"/>.
=== Особисте життя ===
Джордж Гатчинсон одружувався тричі. Його першою дружиною була [[Ґрейс Евелін Пікфорд]] ({{lang-en|Grace Evelyn Pickford}}). Ґрейс теж здобула освіту в Кембриджі і також стала відомою вченою. Вони були одружені з 1931 по 1933 рік, після чого погодилися на розлучення<ref name="slobodkin-slack">Lawrence B. Slobodkin and Nancy G. Slack, [https://web.archive.org/web/20010228025300/http://www.limnology.org/news/30/hutchinson.html "George Evelyn Hutchinson: 20th Century Ecologist"], ''Endeavour'', v.23, n.1 (1999).</ref>. Свою другу дружину, Марґарет Сіл ({{lang-en|Margaret Seal}}), він зустрів на кораблі, що повертався в Англію з Індії. Вона була музикантом, і вони поділяли любов до музики, письменства та мистецтва. Вони були одружені п'ятдесят років і не мали дітей. Марґарет померла від [[Хвороба Альцгеймера|хвороби Альцгеймера]] 1983 року. Третій шлюб Гатчинсона відбувся, коли йому було близько вісімдесяти років, з Енн Твітті ({{lang-en|Anne Twitty}}), біологом [[Гаїтяни|гаїтянського]] походження{{sfn|Slack|2011|pp=9–10}}.
▲
▲Після виходу на пенсію, він провів більшу частину свого часу в Англії. Був літературним душоприказником для праць Ребекки Вест. Переживши усіх трьох своїх дружин, помер у Лондоні 17 травня 1991 року{{sfn|Slack|2011|pp=369}}.
=== Спадщина ===
Завдяки Гатчинсону європейське ставлення до екології проникло в Америку. До Гатчинсона екологія і природознавство там вважалися тотожніми. Після нього стало долучним вивчати фізичні і хімічні властивості екосистем як такі. Гатчинсон також підняв питання щодо [[Зміна клімату|зміни клімату]] за 30 років до того, як проблема стала популярною. Ще 1947 року він вчив своїх студентів, що збільшення вмісту вуглекислого газу в атмосфері призведе до [[Глобальне потепління|глобального підвищення температури]]. Він розглядав причини виникнення і способи запобігання вимиранням, управління ресурсами і соціальну антропологію культур, що перебувають під загрозою зникнення, за десятиліття до того, як вони привернули увагу кризисами<ref name=Slob/>. Він вплинув на безліч різних областей екології, завдяки чому його назвали «батьком сучасної екології». Багато його аспірантів зробили кар'єру у сфері екології. Він був першим, хто описав і вирішив [[парадокс планктону]] 1961 року<ref>{{cite journal |last=Hutchinson |first=G. E. |year=1961 |url=http://cmore.soest.hawaii.edu/agouron/2007/documents/paradox_of_the_plankton.pdf |title=The paradox of the plankton |journal=American Naturalist |volume=95 |issue=882 |pages=137–145 |doi=10.1086/282171 |s2cid=86353285 |access-date=2014-10-19 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090918011303/http://cmore.soest.hawaii.edu/agouron/2007/documents/paradox_of_the_plankton.pdf |archive-date=2009-09-18 |url-status=dead }}</ref>.
1982 році Американське товариство лімнології і океанографії, яке нині іменується {{iw|Асоціація наук лімнології і океанографії|Асоціацією наук лімнології і океанографії|en|Association for the Sciences of Limnology and Oceanography}}, удостоїло Гатчинсона нагороди, заснувавши {{iw|Премія імені Дж. Евеліна Гатчинсона|Премію імені Дж. Евеліна Гатчинсона|en|G. Evelyn Hutchinson Award}}, одну з головних нагород Товариства, яку щорічно присуджують за видатні досягнення в лімнології або [[Океанографія|океанографії]].
=== Нагороди ===
[[1949]] року Гатчинсон був обраний до [[Американська академія мистецтв і наук|Американської академії мистецтв і наук]] і [[1950]] року до [[Національна академія наук США|Національної академії наук Сполучених Штатів]]. Він був нагороджений {{iw|Премія Лейді|премією Лейді|en|Leidy Award}} 1952 року Академією природничих наук Філадельфії<ref name="PANSP">{{cite journal|date=June 2007|title=The Four Awards Bestowed by The Academy of Natural Sciences and Their Recipients|journal=Proceedings of the Academy of Natural Sciences of Philadelphia|volume=156|issue=1|pages=403–404|doi=10.1635/0097-3157(2007)156[403:TFABBT]2.0.CO;2}}<!--|access-date=15 April 2015--></ref>. 1984 року Національна академією наук США нагородила його [[Медаль Даніеля Жиро Елліота|медаллю імені Даніеля Жиро Елліота]]<ref name=Elliot>{{cite web|title=Daniel Giraud Elliot Medal |url=http://www.nasonline.org/site/PageServer?pagename=AWARDS_elliot |publisher=National Academy of Sciences |access-date=15 February 2011 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20101229194403/http://www.nasonline.org/site/PageServer?pagename=AWARDS_elliot |archive-date=29 December 2010 }}</ref>. Його запросили до [[Лондонське королівське товариство|Лондонського королівського товариства]] 1983 року, нагороджено [[Премія Кіото|премією Кіото]] 1986 року і посмертно [[Національна наукова медаль США|Національною медаллю науки США]] 1991 року.
{{ботанік|G.E.Hutch.|Гатчинсон}}
== Публікації ==
Окрім багатьох наукових праць, опублікованих
* ''The Clear Mirror'' (1936)
* ''The Itinerant Ivory Tower'' (1953)
Рядок 60 ⟶ 94:
* ''The Kindly Fruits of the Earth: Recollections of an Embryo Ecologist'' (Yale University Press, 1979)
==
{{Примітки|30em}}
* Slack Nancy G. ''G. Evelyn Hutchinson and the Invention of Modern Ecology'' (Yale University Press; 2011) 457 pages▼
===Посилання ===
{{Refbegin}}
▲* {{cite book |last=Slack |first=Nancy G.
* Myrdene Anderson. 2000. Sharing G. Evelyn Hutchinson's fabricational noise. ''Sign Systems Studies''.- 28: 388—396.
{{Refend}}
== Зовнішні посилання ==
* [http://lakes.chebucto.org/PEOPLE/hutchins.html G. Evelyn Hutchinson]
* [http://www.yale.edu/yibs/Hutchinson.htm Announcement of Yale's ''G. Evelyn Hutchinson Memorial Symposium'']
* [http://www.britannica.com/eb/article-9041642 Encyclopaedia Britannica Online: G. Evelyn Hutchinson]
{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Гатчинсон, Джордж Евелін}}
[[Категорія:Британські зоологи]]
[[Категорія:Зоологи США]]
| |||