Іфрикія: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
доповнення, вікіфікація
Рядок 1:
[[Файл:Roman Empire Africa.svg|thumb|200px|right|Римська провінція Африка (виділена червоним).]]
'''Іфрикія''' ({{lang-ar|إفريقية}} ''Ifrīqya'') — арабська назва середньовічної області в Північній Африці, яка приблизно відповідала [[Римська провінція|римській провінції]] [[Африка (римська провінція)|Африка]]. Ця територія охоплює сьогочасний [[Туніс]], захід [[Лівія|Лівії]] ([[Триполітанія|Триполітанію]]) та схід [[Алжир]]у (східний Магриб). СтолицеюПершою столицею Іфрикії було місто [[Кайруан]], з 921 року цю функцію виконували [[Махдія]], а з 1230 року — [[Туніс (місто)|Туніс]].
 
== Передумови ==
Перед арабським завоюванням ця територія була підконтрольна [[Візантія|Візантії]]. Її населяли християни, євреї та язичницькі [[Бербери|берберські племена]]. До [[698]] року араби повністю підкорили [[Магриб]] і зруйнували [[Карфаген]]. Центр правління перемістився в [[Кайруан]]. З [[800]] року в Іфрикії правила династія [[Аглабіди|Аглабідів]]. Під кінець 9 ст. Іфрикія потрапила під владу [[Ісмаеліти|ісмаелітів]], які встановили [[Фатіміди|Фатімідський халіфат]]. Правління Фатімідів продовжувалося до [[1171]] року. З [[1230]] в Іфрикії правили [[Хафсіди]], а [[1574]] року її підкорила собі [[Османська імперія]].
В 429 році племена вандалів і аланів перетнули [[Гібралтарська протока|Гібралтарську протоку]] і до 439 року захопили територію римської провінції «[[Африка (римська провінція)|Африка]]», створивши на її місці власне варварське [[Королівство вандалів і аланів|Африканське королівство]] зі столицею в Карфагені.
 
В 533 році, за часів імператора Юстиніана, візантійський полководець [[Велізарій]] захопив Карфаген, розбив королівство вандалів і аланів та підпорядкував ці території Візантії. До арабського завоювання територію візантійського Африканського екзархату населяли християни, євреї та язичницькі [[Бербери|берберські племена]].
 
== Заснування арабської Іфрикії в складі халіфату ==
У [[698]] році сорокатисячне військо арабів на чолі з [[Гасан ібн аль-Нуман|Гасаном ібн-Нуманом]] захопило і повністю зруйнувало Карфаген. Столицю своїх нових володінь, названих Іфрикія (від перекрученої латинської назви «Африка»), араби перенесли до заснованого ними в 670 році [[Кайруан]]у.
 
З [[800]] року в намісники Аббасидського халіфату в Іфрикії створили династію [[Аглабіди|Аглабідів]], що стала правити Іфрикією як незалежним [[Сунізм|сунітським]] [[емірат]]ом під [[сюзеренітет]]ом багдадських [[Аббасиди|Аббасидів]].
 
== Розрив з Аббасидами ==
Під кінець 9 ст. владу в Іфрикії захопили [[ісмаїліти]], які розірвали відносини з суннітами аббасидами і створили на території Іфрикії незалежний [[Фатіміди|Фатімідський халіфат]]. В 921 році Фатіміди перенесли столицю свого халіфату до [[Махдія|Махдії]]. У 969 році Фатіміди завоювали Єгипет, на території якого заснували нове місто [[Каїр]]. В 973 році фатімідський халіф оголосив Каїр своєю новою столицею і перевіз до нього власну адміністрацію.
 
Після переїзду Фатімідів до Каїру, вони залишили управляти Іфрикією своїх намісників [[Зіріди|Зірідів]]. В 1048 році іфрикійські зіріди зреклись шиізму і оголосили про свою незалежність від каїрських Фатімідів. У відповідь Фатіміди спровокували набіг на Іфрикію арабських бедуїнських кочових племен з Аравійського півострову — Бану-Хіляль і Бану-Сулайм. Бедуїни розгромили Зірідів у 1052 роі в битві при Хайдарані, спустошили сільськогосподарську інфраструктуру країни своїми набігами і зруйнували колишню столицю — Кайруан.
 
У 1148 році головні портові міста Іфрикії підкорив флот норманського [[Королівство Сицилія|Королівства Сицилія]] на чолі з [[Георгій Антіохійський|Георгієм Антіохійським]].
 
З 1152 року територія Іфрикії була підкорена берберською династією [[Альмохади|Альмохадів]], яка розбила зірідів і відбила Махдію у нормандців у 1160 році. З 1230 року в Іфрикії правили колишні намісники Альмохадів [[Хафсіди]], які перенесли столицю до Тунісу.
 
В [[1574]] році Іфрикію підкорила [[Османська імперія]].
 
== Література ==
 
=== Хроніки ===
 
* Ibn Abd al-Hakam, English trans. by C.C. Torrey, 1901, "«The Mohammedan Conquest of Egypt and North Africa"», ''Historical and Critical Contributions to Biblical Science'', pp.277-330. [http://books.google.com/books?id=ZlrXAAAAMAAJ&pg=PA277#v=onepage&q&f=false online]; French trans. in De la Salle ''Histoire des Berbères et des dynasties musulmanes de l'Afrique Septentrionale'', 1852, v.1, [http://books.google.com/books?id=PgAoAAAAYAAJ&pg=PA301#v=onepage&q&f=false App. 1] (pp.301-308)
 
* al-Nuwayri, French trans. in De La Salle, ''Histoire des Berbères et des dynasties musulmanes de l'Afrique Septentrionale'', 1852, v.1, [http://books.google.com/books?id=PgAoAAAAYAAJ&pg=PA313#v=onepage&q&f=false App. 2] (pp.314-444) (From 647 raid through end of Aghlabids) and 1854, v. 2 [http://books.google.com/books?id=nQAoAAAAYAAJ&pg=PA483#v=onepage&q&f=false App.1] (pp.483-89) (for Zirids). Italian transl. in M. Amari (1851) ''Nuova raccolta di scritture e documenti intorno alla dominazione degli arabi in Sicilia'', ([http://books.google.com/books?id=mZIKAAAAIAAJ&pg=PA27#v=onepage&q&f=false p.27-163]) (Aghlabids only)
 
* Ibn Khaldoun, French trans. in De La Salle (1852-56), ''Histoire des Berbères et des dynasties musulmanes de l'Afrique Septentrionale'' 4 vols, Algiers: Imprimerie du Gouvernment. [http://books.google.com/books?id=PgAoAAAAYAAJ&pg=PA449#v=onepage&q&f=false v.1], [http://books.google.com/books?id=nQAoAAAAYAAJ&pg=PA595#v=onepage&q&f=false v.2] [http://books.google.com/books?id=2QAoAAAAYAAJ&pg=PA497#v=onepage&q&f=false v.3], [http://books.google.com/books?id=dXdBAAAAIAAJ&ots=5c2ldq576i&pg=PA585#v=onepage&q&f=false vol. 4]
 
* Ibn al-Athir extracts from ''Kamel al-Tewarikh'', French trans. in De La Salle, ''Histoire des Berbères et des dynasties musulmanes de l'Afrique Septentrionale'', 1854, v.2, [http://books.google.com/books?id=nQAoAAAAYAAJ&pg=PA573#v=onepage&q&f=false App.#5], (pp.573ff)
 
=== Загальна література ===
 
* Julien, C.A. (1931) ''Histoire de l'Afrique du Nord, vol. 2 - — De la conquête arabe à 1830'', 1961 edition, Paris: Payot.
{{history-stub}}