Канада: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м шаблон
мНемає опису редагування
Рядок 185:
Діяльність ліберальної партії будувалася з одного боку, на визнанні індивідуальних прав, свободи, ініціативи, підприємництва громадян, а з іншого — на значній ролі уряду у формуванні та здійсненні загальнодержавних програм. Ліберали приділяли велику увагу проблемі охорони здоров'я, рівності всіх етнічних і релігійних груп, питанням національної єдності.
 
У [[2003]] році [[Жан Кретьєн|Ж. Кретьєн]] добровільно залишив пост керівника партії і посаду прем'єр -міністра. Його наступником на цій посаді наприкінці 2003 року став новий лідер лібералів '''''П. Мартін'''''. З його ініціативи було продовження зниження [[Податок|податків]] для середніх верств населення, зниження боргового тягаря держави, збалансування [[бюджет]]у. У [[2004]] році на парламентських виборах Ліберальна партія здобула перемогу над Консервативною партією, утвореною після об'єднання в 2003 році «Канадського альянсу» і Прогресивної консервативної партії, що дозволило П. Мартіну знову сформувати уряд.
 
'''Прихід до влади консерваторів.''' Ліберальна партія, що перебувала при владі 12 років, загрузла в [[корупція|корупції]] і численних скандалах. На нових виборах у [[2006]] році до влади прийшла [[Консервативна партія Канади|Консервативна партія]], її лідер [[Стівен Гарпер|С. Гарпер]] став новим прем'єр-міністром.
 
На парламентських виборах у [[2008]] році консерватори на чолі з С. Гапером знову здобули перемогу. Але до найбільшого успіху лідер консерваторів привів однопартійців у травні [[2011]] року, коли на позачергових виборах його партія здобула 166 місць у [[парламент]]і з 308. Сенсацією став провал лібералів, які відкотились на третє місце, пропустивши перед собою партію «Нових демократів». Лідер останньої Дж. Лейтон заявив про намір «Нових демократів» збільшити податки на великі корпорації, позбавити пільг нафтовидобувні компанії і почати регулювання банківського бізнесу. В той же часВодночас консерватори прагнуть продовжити підтримку великого бізнесу.
{{Цитата|...Країна зараз розділилась на 2 табори — правих і лівих. Ліберальна партія зазнала принизливого краху, а самого лідера навіть не було обрано до парламенту. Того самого краху зазнала сепаратистська Квебецька партія: вона майже зникла з політичної арени, набравши всього 4 голоси в парламенті.|3=|4=}}
 
Рядок 237:
Членів [[Сенат]]у, чиї місця розподіляються на регіональній основі, вибирає прем'єр-міністр та формально призначає генерал-губернатор; сенаторам дозволено залишатися на посаді до 75-річного віку.
 
Канада належить до так званих «сильних федерацій», у яких частини федерації мають значні права та обов'язки, частина рішень центрального уряду має виконуватися провінціями, але їх діяльність регламентується низкою угод та законів, а суперечки часто вирішуються органами судової влади. Усі провінції Канади мають однопалатний парламент та загалом дотримуються тих же правил, що й нижня палата федерального парламенту Канади. Виняток складаютьстановлять [[Північно-західні території (Канада)|Північно-західні території]] та [[Нунавут]], які керуються за принципом простої більшості та не визнають партійну систему. Наслідком такої форми уряду є слабкий зв'язок між партіями на федеральному та провінційному уряду: навіть з легальної точки зору вони є різними організаціями; а також наявність регіональних політичних партій, які не представлені на федеральному рівні, але можуть контролювати політику провінції.
 
Наразі у Канаді на федеральному рівні представлені чотири політичні партії: [[Консервативна партія Канади]], [[Ліберальна партія Канади]], [[Нова Демократична партія]] й [[Квебецький блок]]. Чинний уряд країни сформований Ліберальною партією Канади. Для набуття офіційного статусу політична партія має бути зареєстрована у виборчих органах, але статус парламентських фракцій набувають лише ті партії, які змогли виграти вибори хоча б на одній з федеральних виборчих ділянок.
Рядок 249:
{{main|Економіка Канади}}
 
У Канаді є розвинена ринкова економіка з дещо більшим урядовим регулюванням ніж у [[Сполучені Штати Америки|Сполучених Штатах]], проте з набагато меншим ніж у деяких європейських країнах. Канада&nbsp;— член [[Організація економічного співробітництва та розвитку|Організації економічної співпраці і розвитку]] (ОЕСР) і [[G7|Великої Сімки]] (G7). За минуле десятиріччя, після періоду деякого спаду, економіка країни зростає швидкими темпами та з низьким рівнем безробіття і великими урядовими надлишками в федеральному бюджеті. На жовтень 2006&nbsp;р. рівень безробіття в країні становив 6,3 % працездатного населення, що є найнижчим за останні 30 років. Рівні безробіття серед провінцій коливаються від найнижчого в [[Альберта|Альберті]]&nbsp;— 3,6 % до найвищого в [[Ньюфаундленд і Лабрадор|Ньюфаундленді й Лабрадорі]]&nbsp;— 14,6 %. У 2010 році в Канаді ву сфері послуг було зайнято 39%, у сфері промислового виробництва — 10% і 1% в сільському господарстві (від чисельності всього населення Канади)<ref name=":0">{{Cite book|title=Логистическая кривая|last=Дроздюк|first=Андрей|year=2019|publisher=Choven|location=Торонто|pages=vi + 271 + [3] — (сс.36-38)|language=Рос.|isbn=ISBN 978-0-9866300-2-6}}</ref>. У канадському статистичному щорічнику за 1960 рік відзначається, що в 1940 році працівник в сільському господарстві Канади постачав, в середньому, досить їжі для себе і дев'яти інших осіб, а в 1960 році він виробляв достатньо їжі для себе і двадцяти двох інших осіб<ref name=":0" />. У 2010 році один сільськогосподарський працівник Канади годував 100 чоловік і себе в тому числі<ref name=":0" />.
 
Канада&nbsp;— одна з небагатьох країн-експортерів енергоносіїв у світі: великі поклади природного газу знаходяться на східному узбережжі, а нафти&nbsp;— в [[Альберта|Альберті]]. Є і великі поклади [[Нафтоносні піски Атабаски|нафтових пісків Атабаски]]&nbsp;— друге після [[Саудівська Аравія|Саудівської Аравії]] родовище нафти у світі. У [[Квебек (провінція)|Квебеку]], [[Британська Колумбія|Британській Колумбії]], [[Ньюфаундленд]]і й [[Лабрадор (півострів)|Лабрадорі]], [[Онтаріо]] й [[Манітоба|Манітобі]] гідроелектроенергія найпоширеніша й найдешевша.
Рядок 272:
Канада&nbsp;— дуже різноманітна країна з етнічної точки зору. За переписом 2001 в Канаді живуть 34 етнічні групи, які складаються як мінімум з 100 000 чол. найбільша етнічна група називає себе «канадцями» (32,2 %), оскільки більшість канадців, особливо ті, чиї предки приїхали в часи колонізації, розглядають себе як канадський етнос. Далі йдують ті, хто називає себе англійцями (21,0 %), французами (15,8 %), шотландцями (15,1 %), ірландцями (13,9 %), німцями (10,2 %), італійцями (4,6 %), китайцями (4,3 %), аборигенами (індійцями та ескімосами 4,1 %) та українцями (3,9 %). Внаслідок того, що заселення Канади проходило хвилями, різні етнічні групи дуже нерівномірно представлені у різних частинах Канади, що призводить до того, що політичний та економічний вплив окремих груп може бути сконцентрованим в окремих провінціях та територіях.
 
Канада&nbsp;— країна іммігрантів. Глобальна репутація Канади як високорозвинутої, мирної, вільної від етнічних конфліктів країни, безумовно сприяє росту імміграції в країнiкраїні. Нові канадці, як прийнято тут називати новоприбулих іммігрантів, в більшій мірі розселяються в великих містах, що зумовлено ситуацією на ринку праці. Імміграція приносить значний вклад в економіку країни.
 
== Провінції та території ==