Дмитро Дедько: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 35:
== Ім'я ==
Упродовж ХІХ століття, коли формувались основи наукових знань з історії Західно-Українських земель епохи [[Війна за галицько-волинську спадщину|війни за Галицько-Волинську спадщину]], ім'я ''Дмитро Дедько'' було прийнято як переважна норма для означення цього історичного діяча. Головним аргументом було використання прізвища ''Dedko (Дедко)'' в його власній грамоті, написаній латинською мовою в 1340 або 1341 році. [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]] мотивував достовірність саме такого варіанту прізвища, із додаванням ''«ь»'' тим, що писар, навіть якщо він і не був русином, найкраще знав ім'я свого патрона<ref>[http://litopys.org.ua/hrushrus/iur49901.htm ''Грушевський М.'' (1907) Історія України-Руси.
[[Файл:Напис на печатці Дмитра Дедька.jpg|thumb|260px|Прорис букв із печатки Дмитра Дедька]]
Важливим джерелом для визначення автентичного варіанту імені Дмитра Дедька є його печатка, прикріплена до грамоти 1341 року. На відміну від латиномовного тексту, де фігурує прізвище Dedko, на печатці збереглися три перші букви кирилицею ''ДѦД… (ДЯД…)''.<ref>[http://publ.lib.ru/ARCHIVES/__Raritetnye_knigi/Boleslav_Yurij_II_Knyazj_vsej_Maloj_Rusi_Sbornik_1907.pdf Болеславъ — Юрий ІІ князь всей Малой Руси (1907) Сборникъ материаловъ и исслҍдований, сообщенныхъ О. Гонсиоровскимъ, А. А Куникомъ, А. С. Лаппо-Данилевскимъ, И. А. Линниченко, С. Л. Пташицкимъ и и. Режабкомъ, С-Пт.: Типография Имп-кой Академии Наукъ. -С. 300]</ref> У такому випадку прізвище може звучати як ''Дядко'', або ''Дядько'', причому залишається питання про порядок наглошених та ненаголошених голосних (наприклад ''Дядко́'', ''Дя́дко'').
|