Тертуліан: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
стиль
Рядок 33:
 
== Філософські погляди. ==
[[Файл:Tertullian Codex Balliolensis 79.jpg|thumb|left|«Апологетика» Тертуліана, копія 1442-1444 років]]
Вихований у традиціях римської юридичної культури, прохолодно і навіть вороже ставився до абстрактних систем грецької філософії. «Жалюгідний Аристотель» встановив для єретиків діалектику — «мистецтво будувати і руйнувати, мистецтво саме по собі безплідне, але таке, що породжує численні суперечки, а тим самим і єресі».[[Файл:Tertullian Codex Balliolensis 79.jpg|thumb|left]]
 
Доводячи тезу про несумісність філософії та християнського віровчення, Тертуліан став раннім виразником його практичного розуміння. Воно виходить з того, що соціальна функція філософії відмінна від релігії. Соціальна функція є незалежною від того чи іншого філософського обґрунтування, якого вона, власне, не потребує. Між Афінами та Єрусалимом, між Академією та церквою, між язичниками-єретиками та християнами не може бути нічого спільного. Після Христа немає потреби у якій-небудь допитливості, а після Євангелія немає потреби в дослідженнях. Відкидаючи філософію [[Платон]]а, Арістотеля, [[Епікур]]а, [[Геракліт]]а, [[Емпедокл]]а, він проголошує філософів патріархами єретизму.
 
Рядок 40 ⟶ 42:
Тертуліан висуває тезу про несумісність віри та розуму, наголошуючи, що сила віри прямо пропорційна безглуздості положень, в які віриш. Дана позиція є досить показовою для ірраціонального світогляду не тільки християнського віровчення, а, по суті, і для будь-якого монотеїстичного віровчення, для будь-якої ірраціоналістичної філософії.
 
Програмна зневага до [[розум]]у, проголошена '''Тертуліаном''', усе ж не могла вберегти його від вирішення важливих питань шляхом логічної побудови думки, без чого не могла обійтися молода християнська теологія: про природу Бога і людської душі. І тут християнський апологет підпав під вплив уявлень римського стоїцизму. Він дійшов висновку, що єдиний Бог, звісно, є не чимось іншим, як дух, проте це дух, рівний ніщо. Він аж ніяк не матеріальний, а тілесний, як це уявлялося стоїками у їхньому вченні про пневму. Аналогічно і душа, яка відрізняється від людського тіла як щось більш тонке і текуче, все ж тілесна. Адже інакше неможливо пояснити, як дух розповсюджується по всьому тілу, використовує їжу та відчуває. У зв'язку з цим Тертуліан, всупереч Платонові, висловлюється навіть на користь сенсуалізму. Відповідно до цього він уявляв будь-яку людську душу не як таку, що вселилася із зовні, а як таку, що виникла за допомогою Бога із сім'я і передається з тих пір від покоління до покоління і зберігає в собі як образ верховного творця, так і первородний гріх прабатьків Адама та Єви, зберігається в людській душі як деяка пневма, рівна ніщо. Дане вчення відкидало розповсюджене в міфології уявлення про вічне переселення душі з тіла в тіло. З ніщо приходить — в ніщо піде.
 
== Вибрані твори ==
[[File:Septimi Florensis Tertulliani Opera.tif|thumb|Opera omnia, 1598]]
* ''Adversus Marcionem'' - Суперечкасуперечка Тертуліана з Маркіоном в 5-ти томах. Маркіон був [[єретик]]ом близьким до [[Гностицизм|гностиків]].
* ''Adversus Judaeos'' - Суперечкасуперечка з юдеями, які не признаютьвизнають Ісуса Христа месією.
* ''Apologeticum'', бл. [[197]]. Один- один з найвизначніших творів, апологетика християнства проти язичників.
* ''De cultu feminarum'' ''(Про прикрашання жінок).'' Виступає- Тертуліан виступає проти макіяжу жінок та чоловіків.
* ''De spectaculis/ (Про ігри.)'' - "..хтоті якхристияни, християнинхто відвідує ігри, перебуває в товаристві демонів, які володіють тими містами.". (бл.[[200]]).
* ''Adversus Praxean/ (Проти Праксея.)'', Проти- аргументи проти модаліста Праксея. бл. [[213]].
* ''Ad Uxorem/ (До моєї жінки)'', бл. [[207]]; Захищає- Тертуліан захищає шлюб та виступає проти вимоги гностиків до життя без шлюбу. Закликає християнських жінок проти шлюбу з язичниками.
 
== Примітки ==