Васко да Гама: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Перша подорож: Додані ілюстрації |
→Третя подорож: Додані ілюстрації, опис поховання. Частина тексту перенесена в спеціалізовану статтю |
||
Рядок 60:
== Перша подорож ==
{{main|Відкриття морського шляху до Індії}}
[[Файл:A
У середині 1490-х років король [[Мануель I (король Португалії)|Мануель I]] доручив довершити справу Васко да Гама. 8 липня [[1497]] його експедиція в складі чотирьох кораблів із командою у 170 осіб, головним керманичем [[Перу ді Аленкер]]ом (раніше супроводжував Бартоломеу Діаша), з товмачами з [[арабська мова|арабської]] і [[банту (мови)|банту]] вийшла з гирла річки [[Тежу]] неподалік [[Лісабон]]а.
Коротка зупинка була зроблена на островах [[Кабо-Верде]], що належали Португалії, де флотилія змогла поповнити припаси. Десь поблизу берегів [[Сьєрра-Леоне]] да Гама за порадою [[Бартоломеу Діаш]]а (чий корабель на перших порах плив з ескадрою, а потім попрямував до фортеці [[Сан-Жоржи-да-Міна]] на [[Гвінейська затока|Гвінейському узбережжі]]), аби уникнути зустрічних вітрів, рушив на південний захід і заглибився в Атлантичний океан, лише після екватора повернув знову на південний схід. Минуло більше трьох місяців, перш ніж португальці знову побачили землю<ref>Pathfinders: Fernandez-Armesto, Felipe (2006). Pathfinders: A Global History of Exploration, 2006, W. W. Norton & Company, isbn= 0-393-06259-7, pages= 177—178</ref>.[[Файл:A chegada de Vasco da Gama a Calicute em 1498.jpg|міні|Прийом Васко да Гами в Калікуті|320x320пкс]]
22-го листопада ескадра обігнула Мис Доброї Надії, після чого вимушена була стати на ремонт в бухті [[Моссел-Бей (ПАР)|Моссел-Бей]]. Вантажний корабель був пошкоджений так сильно, що ремонту вже не підлягав. Враховуючи те, що до того часу частина моряків експедиції загинула від цинги і людей для продовження плавання на всіх чотирьох кораблях не вистачало, да Гама вирішив його спалити. 16 грудня португальці минули останній [[падран]], встановлений Діашем, а [[25 грудня]] [[1497]] досягли області, що нині входить до провінції [[Квазулу-Наталь]] [[ПАР]]. Протягом наступного місяця плавання тривало без пригод, хоча двічі кораблі зупинялися для ремонту та поповнення припасів.
Рядок 87 ⟶ 86:
Васко да Гама повернувся до Португалії у вересні [[1503]] року. Не зважаючи на велику здобич, да Гама не зумів приборкати непримиренного заморіна. Ця невдача, а також відмова Вісенте Содре захищати факторію в Кочі, призвели до того, що коли у 1505 році призначали першого губернатора і віце-короля Португальської Індії, замість Васко да Гами король обрав [[Франсішку де Алмейда]].
== Третя подорож і смерть ==
[[Файл:Gregório Lopes - Vasco da Gama (ca 1524).jpg|thumb|right|Портрет Васко да Гама роботи худ. [[Грегоріо Лопес]]а (1490—1550)]]
У [[1519]] Васко да Гама отримав звання графа ді Відіґейра. Король Португалії Жуан III отримував все менше прибутку від своїх нових колоній. Аби побороти корупцію в старій адміністрації, він вирішує призначити п'ятим віце-королем 64-річного суворого і непідкупного Васко да Гаму. В квітні 1524 Васко да Гама разом із синами Ештаваном і Паоло вирушає в свою останню подорож до Індії. Він очолив флот з чотирнадцяти кораблів на чолі із флагманом Санта-Катаріна. Після важкої подорожі (загинуло чотири або п'ять кораблів) у вересні 1524 року експедиція прибуває в Індію. Відразу ж після прибуття до Індії, використовуючи свої повноваження, Васко да Гама вживає жорстких заходів проти зловживань колоніальної адміністрації та наводить новий порядок у Португальській Індії. Однак через три місяці після прибуття да Гама захворів на [[Малярія|малярію]] і напередодні Різдва 1524 року помер у місті [[Кочі (Індія)|Кочі]]<ref>Ames, Glenn J. (2004). Vasco da Gama: Renaissance Crusader. Longman Publishing Group, 2004. 192 p.</ref>. Відповідно до королівського наказу, наступником да Гами на посту губернатора Індії став один з капітанів, які прибули з ним, [[Енріке де Менезеш]]. Сини Васко втратили свої пости і приєдналась до флоту, що повертався на початку 1525 року.
[[Файл:Vasco da Gama Jerónimos 2008-1.jpg|thumb|right|Усипальня Васко да Гама в монастирі [[Жеронімуш]] в лісабонському передмісті [[Санта-Марія-де-Белен]]]]▼
[[Файл:CochinVascoDeGama.JPG|міні|Могила Васко да Гами в [[Церква Святого Франциска (Кочі)|церкві Св.Франсиска]] в [[Кочі (Індія)|Кочі]], Індія]]
▲У [[1519]] Васко да Гама отримав звання графа ді Відіґейра. Король Португалії Жуан III отримував все менше прибутку від своїх нових колоній. Аби побороти корупцію в старій адміністрації, він вирішує призначити п'ятим віце-королем 64-річного суворого і непідкупного Васко да Гаму. В квітні 1524 Васко да Гама разом із синами Ештаваном і Паоло вирушає в свою останню подорож до Індії. Він очолив флот з чотирнадцяти кораблів на чолі із флагманом Санта-Катаріна. Після важкої подорожі (загинуло чотири або п'ять кораблів) у вересні 1524 року експедиція прибуває в Індію. Відразу ж після прибуття до Індії, використовуючи свої повноваження, Васко да Гама вживає жорстких заходів проти зловживань колоніальної адміністрації та наводить новий порядок у Португальській Індії. Однак через три місяці після прибуття да Гама захворів на [[Малярія|малярію]] і напередодні Різдва 1524 року помер у місті [[Кочі (Індія)|Кочі]]<ref>Ames, Glenn J. (2004). Vasco da Gama: Renaissance Crusader. Longman Publishing Group, 2004. 192 p.</ref>. Відповідно до королівського наказу, наступником да Гами на посту губернатора Індії став один з капітанів, які прибули з ним, [[Енріке де Менезеш]]. Сини Васко втратили свої пости і приєдналась до флоту, що повертався на початку 1525 року. У 1539 році тіло Васко да Гама було перевезене до Португалії і поховане в монастирі [[Жеронімуш]] у лісабонському передмісті [[Санта-Марія-де-Белен]].
Після смерті Васко да Гаму поховали в Кочі, в місцевій [[Церква Святого Франциска (Кочі)|церкві Св.Франсиска]], одній із старійших християнських церков в Індії. У 1539 році тіло Васко да Гама було перевезене до Португалії і поховане в [[Монастир єронімітів|монастирі Єронімітів]] у лісабонському передмісті [[Санта-Марія-де-Белен|Белен]].
Новітні географічні знання, що отримала наприкінці XV ст. [[Португалія]], зберігали в суворій таємниці і тривалий час вони залишалися невідомими для решти країн Європи. Більшість мореплавців вважали неможливим обігнути Африку, оскільки за давніми уявленнями вона простягалась до Південного полюсу. Це стимулювало інші спроби дістатися в Індію морем, зокрема пливучи в західному напрямку (ідея італійського географа й астронома [[Паоло Тосканеллі]], яка виходила з уявлення про кулясту форму Землі). Це завдання стало мрією й стрижнем життя досвідченого мореплавця і натхненного шукача золота [[Христофор Колумб|Христофора Колумба]].
Рядок 96:
== Нащадки ==
Васко да Гама і його дружина Катаріна де Атаіда мали шість синів і дочку<ref>See also Diogo do Couto (''Decadas de Asia'', Dec. IV, Lib. 8, c.2); Teixeira de Aragão [http://books.google.com/books?id=cBAoAAAAYAAJ&pg=PA15#v=onepage&q&f=false p.15-16], and Castanhoso (1898: [http://books.google.com/books?id=MiFXAAAAMAAJ&pg=PR7#v=onepage&q&f=false p.viiff].)</ref>:
▲[[Файл:Vasco da Gama Jerónimos 2008-1.jpg|thumb|right|Усипальня Васко да Гама в монастирі [[Жеронімуш]] в лісабонському передмісті [[Санта-Марія-де-Белен]]]]
# Дон [[Франсішку да Гама]], старший син, який успадкував титул 2-го графа Відіґейра і 2-го «Адмірала морів Індії, Аравії та Персії». Він прожив все життя у Португалії.
# Дон [[Ештеван да Гама]] супроводжував батька в 3-му плаванні до Індії в 1524 році. Капітан [[Малакка (місто)|Малакки]] в 1534—1539 роках. Губернатор [[Португальська Індія|Португальської Індії]] в 1540—1542 роках.
| |||