|
'''Пра́ймерізПра́ймериз'''<ref>{{ВТССУМ|Праймериз}}</ref> ({{lang-en|primaries}} — попередні) або '''передви́бори'''<ref>{{Cite web|title=Демократам не варто лякатися передвиборів: відповідь Фірсову|url=http://www.pravda.com.ua/columns/2018/07/13/7186194/|website=Українська правда|accessdate=2020-03-09|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Українські демократичні сили поховали ідею праймерізпраймериз|url=https://glavcom.ua/news/ukrajinski-demokratichni-sili-pohovali-ideyu-praymeriz-503142.html?1528281441|website=glavcom.ua|accessdate=2020-03-09|language=uk}}</ref> — тип голосування, в якому обирається один кандидат від [[політична партія|партії]]. Між обраними кандидатами потім проходить звичайне [[голосування]]. Зміст «праймерізпраймериз» полягає в тому, щоб кандидати від однієї партії не відбирали один в одного голоси на основних виборах, оскільки їх [[електорат]] як правило близький. Час від часу ті, хто програє на праймерізпраймериз, все ж таки вирішують взяти участь у виборах, але як незалежні кандидати, без підтримки партії.
ПраймерізПраймериз особливо часто використовується в [[США]]. Попередні вибори проводять також у [[Велика Британія|Великій Британії]], [[Ізраїль|Ізраїлі]], [[Іспанія|Іспанії]], з 2005 року — в [[Італія|Італії]], з 2006 — у [[Франція|Франції]].
== США ==
Уперше були застосовані в США у XIX столітті. Запроваджені, аби обмежити вплив партійних босів, представників великого бізнесу, членів Конгресу, губернаторів та інших посадових осіб на формування виборчих списків. Ця процедура мала стати також інструментом відсіювання явних аутсайдерів, посилення ротації посадових осіб та лояльності виборців. Сьогодні в США праймерізпраймериз поширюється буквально на всі виборні посади в законодавчій та виконавчій владах на федеральному, регіональному й місцевому рівнях. У країні за допомогою праймерізпраймериз обирають близько 500 тис. посад, із яких на федеральному рівні лише 542: президент, віце-президент, 100 сенаторів і 435 членів Палати Представників, 5 територіальних делегатів. Проведення праймерізпраймериз передбачено Конституцією, а процедура регулюється законодавством кожного штату, а також внутрішньопартійними правилами і сформованими традиціями. Проводять перегони місцеві виборчі органи (аналог територіальних виборчих комісій в Україні). Втім, вони мають право відмовитися від опитування (наприклад, із огляду на недостатнє фінансування) й повністю покласти цю відповідальність на партії. Кандидати залежать від «спонсорів» — переважну більшість переможців праймерізпраймериз у США становлять ті, хто був успішнішим у залученні добровільних внесків у процесі збору грошей для праймерізпраймериз. Відповідно до правил, партії мають право на власний розсуд виключити зі своїх лав (а отже, й із попереднього списку) будь-якого кандидата, де-факто ветуючи його кандидатуру та позбавляючи своєї підтримки. Однак за кандидатами завжди залишається право оскаржити таке рішення в суді.
== Ізраїль ==
В Ізраїлі праймерізпраймериз запровадили на початку 1990-х років і використовують для формування партійних списків лише на виборах до парламенту — Кнесету. Ці вибори відбуваються за пропорційною системою. Список, сформований за підсумками праймерізпраймериз, має дві категорії кандидатів: до першої входять переможці загальнонаціонального округу — від 10 до 20 найпопулярніших політиків («зірок» партії); до другої — переможці в регіонах країни. Спочатку проводять праймерізпраймериз у загальнонаціональному окрузі, інші 40-50 позицій заповнюють за результатами в регіональних округах.
== Велика Британія ==
|
