Біла Пані (привид)

Біла жінка — жінка-привид в білому одязі, образ якої зустрічається в англосаксонській, німецькій, слов'янській та інших фольклорних традиціях; в більшості випадків історія і образ конкретної Білої Пані прив'язані до якоїсь місцевої трагічної легенди, часто пов'язаної із втратою або зрадою жінки з боку чоловіка, коханого або нареченого.

Образ Білої Пані в германському фольклорі дещо відрізняється: якщо в кельтських і пізніше англійських, а також, наприклад, швейцарських легендах, Біла Пані часто з'являється в покинутій сільській місцевості, а жінка, що стала примарою, може бути і незнатного походження, а сам образ часто ототожнюється з банші, фігурою ірландського фольклору, то в сформованих значно пізніше легендах - родом не раніше XV століття - германських легендах цей привид завжди пов'язаний зі знаттю і з'являється лише в фамільних фортецях. Поява Білої Пані в таких історіях часто провіщало смерть когось з членів сім'ї, але в той же час вона вважалася привидом праматері родини, поява якої не означало небезпеку, а попередження про що-небудь. Схожі за сюжетами легенди наявні й у французькому фольклорі.

У Німеччині найвідоміші легенди про Білу Пані Гогенцоллернів з Плассенбургу (котра віщувала смерть членів цієї родини і з'являлася нібито до 1940 року, до того ж не тільки в Плассенбурзі, але і в інших фортецях родини, таких як Ансбаг і Байройт) і про Білу Пані з берлінського Міського палацу. Уже в XVI столітті під ім'ям Берти фон Розенберг (нім. Bertha von Rosenberg згадується праматір і «Біла Пані», що з'являлася в роді баронів фон Нейгауз і Розенберг в Богемії. У берлінському замку її нібито бачили в 1625-1628 роках і потім неодноразово до 1790 року, а згідно з ЕСБЄ - в 1840-1850 роках. «Біла Пані» являлася і російській імператриці Анні Іванівні перед її смертю.

Джерела

• Белая женщина // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)