Дискретна математика: відмінності між версіями

Теорія інформації — це розділ [[кібернетика|кібернетики]], в якому за допомогою математичних методів вивчаються способи вимірювання інформації та методи її кодування з метою стиснення інформації і надійної передачі каналами зв'язку.

 

При формальному поданні знань кожному досліджуваному об'єктові ставиться у відповідність числовий код, зв'язки між об'єктами так само подаються кодами. Для переведення неформальних даних до формального цифрового вигляду застосовуються спеціальні [[ASCII|таблиці кодування]]. Найпростіший приклад такої таблиці — [[ASCII]] (American Standard Code for Information Interchange), що керує символами чисел від 0 до 127.

Інформація може бути двох видів: дискретна (цифрова) та неперервна (аналогова).

 

== Логіка ==

 

[[Математична логіка]] (теоретична логіка, символічна логіка) — розділ [[математика|математики]], що вивчає [[докази]] і питання підстав математики. «Предмет сучасної математичної логіки різноманітний.» Відповідно до визначення [[Порецький Платон Сергійович|П. С. Порецького]], «математична логіка є логіка по предмету, математика за методом». Відповідно до визначення Н. І. Кондакова, «математична логіка — друга, після традиційної логіки, щабель у розвитку формальної логіки, що застосовує математичні методи та спеціальний апарат символів і досліджує мислення за допомогою числень (формалізованих мов).» Це визначення відповідає визначенню [[Стівен Коул Кліні|С. К. Кліні]]: математична логіка — це «логіка, що розвивається за допомогою математичних методів». Також [[Марков Андрій Андрійович|А. А. Марков]] визначає сучасну логіку «точною наукою, яка застосовує математичні методи». Всі ці визначення не суперечать, а доповнюють одне одного.