Анрі де Ла Рошжаклен: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{проблеми|вікіфікувати=4 листопада 2019}}
{{Особа}}
'''Анрі де Ла Рошжаклен'''  ({{lang-fr|Henri de La Rochejaquelein}}; [[30 серпня]] [[1772]], Молеон — [[28 січня]] [[1794]], [[Нюає]])— легендарний герой французького правого опору, якого називали Ахіллесом Вандеї та Архангелом контрреволюції.
 
== Біографія ==
Народився 30 вересня 1772 р. Дюрбельєр, fr— 28 січня 1794 р., Нуальє.
Народився 30 вересня 1772 року. Походив зі старовинного французького роду де Ла Рошжакленів. Представники його родини бились пліч о пліч з легендарним королем хрестоносцем [[Людовик IX Святий|Людовіком Святим]]. Ще на декілька сторіч пізніше ця аристократична родина активно підтримувала славетного короля [[Генріх IV (король Франції)|Генріха IV]] — рятівника Франції та засновника Бурбонської гілки [[Капетинги|династії Капетингів]]. З дитинства юний Анрі отримав воїнське виховання, яке ні в чому не поступалося спартанському. Його батько готував його з братами до воїнського служіння королю та Франції і вони в повній мірі виправдали його надію. Коли Анрі було 17 років, ву країні спалахнув масонський путч — т. зв. [[Велика французька революція|Французька революція]]. Він негайно відбув до Парижа де приєднався до таємного товариства крайньо-правих аристократів, що ставили своєю метою захист королівської родини та протидію заколотникам. Хлопчина, який за мірками нинішнього часу вважався б неповнолітнім, опинився в загрозливій атмосфері інтриг, заколотів та атестатів. З 1789 по 1792 роки в цій нерівній боротьбі завершилось формування характеру цього героя правого опору.
 
У 1792 році монархію було повалено, а короля заарештовано. Французи втратили залишки своєї національної державності. Анрі в той день перебував ву Парижі і намагався захистити королівську родину, а коли це не вдалось — негайно відправився на батьківщину — у Вандею. Його метою було підняти народні маси на визвольну боротьбу. Масонська революція принесла народу Франції голод, абсурдну братовбивчу війну з іншими європейськими народами, позбавлення соціальних прав та глумління над релігійними почуттями. Останньою краплею стала страта короля [[Людовик XVI|Людовіка XVI]] та початок революційного терору, а по суті — прямого геноциду французької нації.
 
Навесні 1793 року натовп доведених до відчаю селян зібрався навколо родового замку де Ла Рошжакленів. Вони прохали Анрі очолити їх у війні проти республіканської тиранії. Буквально за лічені дні де Ла Рошжаклен перетворився в одного з найуспішніших польових командирів народної війни. Безперечний авторитет серед вояків, який було завойовано особистою відвагою поєднувався в ньому з талантом природженого полководця. Повстанські з'єднання під його командуванням влились в склад королівської та католицької армії, які офіційно іменувались народне військо. Анрі отримав низку блискучих перемог, але в цілому сили були занадто нерівні. Повсталі селяни були вимушені в прямому розумінні цього слова битись з вилами проти гармат. Під час битви під Шоле військо повстанців було розбито, загинула більша частина керівного складу армії. В цих важких умовах Анрі де Ла Рошжаклен взяв на себе обов'язки верховного головнокомандувача. На той момент йому було 20 років. Як і раніше він особисто брав участь в боях надихаючи вояків особистим прикладом. Його неодноразово було поранено, постійно його життя знаходилось під загрозою. Він отримав низку славетних перемог, але в цілому для королівської та католицької армії настали чорні дні. Переважаючі сили республіканських військ розгорнули в районах охоплених народним повстанням прямий геноцид французів. Крупні з'єднання республіканських військ, які отримали прізвисько пекельних колон просувались вперед з єдиним завданням — фізично винищити якомога більше населення. Навіть за даними офіційних республіканських істориків, з 800 тисяч мешканців провінції Вандея, яка була епіцентром повстання було вбито 300 тисяч (ці данні є значно, можливо вдвічі заниженими). Командував геноцидом французького народу генерал з «істинно французьким» прізвищем Вассерман.
Рядок 25:
{{Ізольована стаття}}
{{Бібліоінформація}}
 
{{DEFAULTSORT:Рошжаклен, Анрі де Ла}}
[[Категорія:Генералісимуси]]
[[Категорія:Ватажки повстань]]