Ковальство: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м зображення |
Albedo (обговорення | внесок) |
||
Рядок 36:
=== Ковальство в Україні ===
Ковальство на землях сучасної України вiдоме з часiв [[Трипільська культура|трипiльської культури]], ще задовго до н. е., а виробництво заліза та його обробка методом гарячої ковки — зі [[скіфи|скіфської]] епохи<ref>[http://esu.com.ua/search.php?surname=ковальство&litera=К Ковальство / Енциклопедія Сучасної України]</ref>, що значною мірою було зумовлене багатими покладами [[червоний залізняк|червоного]] і [[бурий залізняк|бурого]]
Болотяна руда легко піддавалася обробці найпримітивнішими способами. У горні вже при температурі 700—800 °С вона перетворювалася на густу залізну масу ([[криця|крицю]]). Цю масу із залишками [[шлак]]у та [[окалина|ожарини]] знову обпалювали і перековували, доки залізо не очищалося та не набувало необхідних властивостей. Отже, чи не кожний селянин міг добувати собі матеріал для виготовлення сокири, мотики, [[заступ]]а, [[соха#Рало|наральника]], цвяхів тощо. Оскільки справа це достатньо трудоємка, металургія дуже рано відокремилася в окремий рід занять.
Рядок 43:
Від [[Середньовіччя]] і пізніше ковалі і Україні були ''постійні'' і ''мандрівні'' (останніми з сер. 2-го тис. це нерідко були [[цигани]]). Селяни нерідко приносили своє вугілля, а платили здебільшого натурою. Постійні ковалі влаштовували стаціонарну кузню на селі.
==== Ковальство в Криму ====
== Кузня ==
| |||