Татарська архітектура: відмінності між версіями

'''ТатарськаТата́рська архітектураархітекту́ра''' — особливість архітектури [[Татари|татар]], що сформувалася під впливом осілого і кочового способу життя в давні часи, розвиваючись в епохи [[Золота Орда|Золотої Орди]], Татарських ханств і під пануванням [[Російська імперія|Російської імперії]]. Архітектура була сформована в сучасному вигляді протягом довгих століть і залежала від культури, естетики і релігії населення, тому являє собою унікальне поєднання [[Ісламська архітектура|східного]], [[Архітектура Росії|російського]], булгарського, золотоординського зодчества, європейських стилів, які панували у Росії в той чи інший час, що особливо чітко відображено на татарських [[Мечеть|мечетях]].<ref name="madaniat">[http://madaniat.ru/zodchestvo-i-arxitektura-tatarstana Зодчество и архитектура Татарстана]</ref> (див.Мечеть з мінаретом на даху)

=== Раннє середньовіччяСередньовіччя ===

Сліди пам'яток архітектури залишили за собою татари південно-східної Мещери, мордовськогоМордовського, пензенськогоПензенського і нижегородськогоНижньогородського країв. Пам'ятники давньотатарського середньовічного будівництва та ісламської архітектури були залишені в межиріччі Волги ій Оки. Оскільки в ранню епоху населення часто мігрувало, постійно стиралися старі і, з'являлися нові кордони, руйнувалися і зновуй будувалисяпоставали міста, знищувалися мечеті — відбувалася втрата більшої частини пам'яток архітектури та письмових джерел з татарської архітектури..

У X-XIII століттях, в ранній неофеодальний період волзькоїВолзької Булгарії відбувся розквіт кам'яного монументального розвиткумонументалізму в сільських та міських поселеннях, тоді виникла булгарська школа містобудування, сформована ще до впливу епохи Золотої ордиОрди і російськогомосковського завоювання.<ref name="book">Волжские булгары, Авторы: А.П. Смирнов, Рипол Классик, 2013 стр. 78</ref>. Булгарські міста відрізнялися своїми значними розмірами і рідкимирідкою забудовамизабудовою посаду. У період [[Волзька Булгарія|булгарськогоБулгарського ханства]] також посилювався вплив ісламської монументальної архітектури, однак через суворий клімат булгари розробили новий стиль будівництва мечетейːмечетей: з палаців у криті опалювані будівлі з товстими стінами, також багато особливостей архітектури було перейнято у поволзьких мусульман, у яких булгари перейняли вхідний тамбур, підпіл, горищну конструкцію верхнього перекриття, дах з ухилом і скління вікон.<ref name="gov.cap">[http://gov.cap.ru/hierarhy_cap.asp?page=./86/3743/4051/4056/4071 Архитектурные стили]</ref>. Іншою винятковою особливістю булгарськогоБулгарського ханства була традиція зведення дерев'яних мечетей, які обов'язково повинні були будуватися в селищах, для подальшого поширення ісламу^{обов’язково мечечі чи обов’язково дерев’яні — уточнити}.

Оскільки дерев'яні будівлі не можуть довго існувати, до наших днів жодної подібної мечеті не збереглося, але є припущення, що мечеті зводилися вз стилірисамиі дерев'яного булгарського зодчества. УВзоруючи зв’язку з поширенням ісламуіслам, булгарське зодчество почало наслідуватинаслідувало іранську, арабську і середньоазійські архітектуриархітектуру. Найпершу відому мечеть було побудовано в Булгарі в 737 році.

У період з X до початку XIII століття починають все сильніше зміцнюватися ісламські норми, що впливають на зодчество, будівництво мечетей: зображення живності орнаментизувались, як в арабському мистецтві, а інші зображення замінювалися написами. Архітектура даної держави відрізнялася масштабністю, розмахом і сміливими інженерними рішеннями, які були втрачені в період монгольського панування. Відомо, що в містах серед великих будівель особливо виділялися мечеті та громадські лазні. Існували архаїчні юртоподібні споруди. Однак не відомо остаточно, як здійснювалося планування міст<ref name="muslims-volga">[http://www.muslims-volga.ru/?id=466 «Тозу Исадэ» Татарская Архитектура междуречья волги и Оки]</ref>. Мечеті поділялись на 3 основні типиːтипи: сільська/квартальна мечеть з глинобитними і дерев'яними стінами і мінаретом, а також «п'ятнична мечеть», як правило розташована на центральних площах міст і столична мечеть «джамі».

=== [[Золота Орда|Золота орда]] ===

В ході З[[Західний похід монголів|західногоахідного проходу]], монголами були захоплені зокрема [[Волзька Булгарія]] і [[Половецьке поле|Половецький степ]], а також [[Крим]]. Завоювання підірвало міське життя на цих територіях. Однак [[Монгольська імперія|Монгольська Імперія]] фактично розпалася до середини XIII століття і на її території утворилося ряд держав, серед яких була й [[Золота Орда]], в яку увійшли території колишніх Волзької Булгарії, західної частини Половецького степу, [[Північний Кавказ]], а також Крим.<ref name="autogenerated1">Греков Б.Д., Якубовский А.Ю. Золотая Орда и её падение М.–Л.: Изд-во АН СССР, 1950. – 505 с.</ref> Після набуття самостійності при [[Менгу-Тимур|Менгу-Тимурі]], в Золотій Орді почалося інтенсивне будівництво нових міст, а також відновлення старих.<ref name="autogenerated4">Зиливинская Э.Д. Архитектура Золотой Орды. Часть I. Культовое зодчество: Монография. - Казань: Отечество, 2014. - 228 с.</ref>. Загалом, в період Золотої Орди, на території формування сучасного татарського етносу (Поволжя, Причорноморські степи, Північний Кавказ і Крим), налічувалося понад 120 міст.<ref name="autogenerated3">Историческая география Золотой Орды в XIII - XIV вв. / В. Л. Егоров ; отв. ред. В. И. Буганов ; Министерство культуры РФ. Государственный исторический музей. -4-е изд.,науч. -М. :2013</ref>.

У переважній більшості випадківЗдебільшого, міста виникали на порожньому місці, після будівництва знаттю великих садиб, які спричинили будівництво жител торговців, ремісників, а так само простолюдинів-клієнтів . У будівництві простежується чітке планування міст з центром посередині і прямими "проспектами" в бік торговельних шляхів, прокладкою ариків і будівництвом великої кількості лазень, мечетей, медресе, караван-сараїв. Для архітектури золотоординських міст був притаманний сильний вплив [[Візантійська архітектура|малоазійських]] (пізніше [[Османська архітектура|Османськихосманських]]) архітектурних технік. В архітектурі фортифікаційних споруд з'являється помітний вплив Генуї та Венеції на заході ([[Аккерманська фортеця]], фортеця Янгишехір тощо), а також Середньої Азії на сході. Багато міст, як в [[Волга|Нижньому Поволжі]] і [[Північне Причорномор'я|Причорноморських степах]], були збудовані в області, яка не мала до цього міської культури, і не обмежувались місцевими архітектурними традиціями. В силу цього, міста отримали можливість розвиватися вшир. Особливо цьому сприяла відсутність оборонних стін, як через відсутність зовнішньої загрози, так і в цілях подолання регіонального або феодального сепаратизму.

З поширенням [[Іслам|ісламу]], в містах починається активне спорудження лазень з підпільнимдолівковим опаленням в малоазійському (візантійському, отоманському) стилі.

У період Золотої Орди починається формування єдиної татарської політичної нації, що об'єднала воєдино різні тюркомовні та фіно-угорські народи..народи… Зростання міст потягло за собоюзумовило активне переміщення населення і його зростання. Особливі розміри мали центри улусів (областей). Колишнє степове населення активно осідає в нових і старих містах, вплив степу стрімко зменшується. Колишні тюркські і тюркізовані племена перетворюються на аристократичні роди. Будівництво та заохочення освіти в Золотій Орді, призвели до формування старотатарської мови, на основі якої зароджується поезія золотої Орди (поети Сафі-Сараї, Кутб, Хісам Кятіб, Махмуд Галі та інші).

Матеріал будівництва варіювався від місця будівництва і відновлення., Взастосовувався областях,місцевий матерял: де був камінь, будівництво велося з каменю (особливо будівель громадських установ), в областях з переважанням лісу - будівництво велося з використанням великої кількості дерева, в областях, бідних як каменем, так і деревом, будівництво велося з глиняної цегли -— фундамент виконувався з обпаленої цегли, а решта частини стін з саманної.

Розвиток переривається [[Велика зам'ятня|великою зам’ятнею]] через виборний характер монархії, поєднаною з появою декількох груп, які намагалися збільшити свій вплив і вплинути на обрання хана (міська аристократія, степові вожді, представники бічних ліній Джучидів) Особливо згубною виявилася війна Золотої Орди з [[Тимур|Тамерланом]], який знищив більше третини всіх міст і поселень, багато майстрів було взято в рабство для будівництва Самарканда. Крім воєн, особливу роль в падінні держави зіграла [[Чорна смерть]] (чума), яка занапастила багатьохчимало у 14 столітті. Період Золотої Орди закінчується громадянською війною, розпадом держав на татарські ханства і відпаданням васальних держав (Русі, держави Орда Еджена та іншихтощо).<ref name="autogenerated2">Исхаков Д. М. Тюрко-татарские государства XV—XVI вв. — Казань: Институт истории им. Ш. Марджани АН РТ, 2004.</ref>.