Вулиця Максима Кривоноса (Львів): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 67:
* '''№ 6:''' Будівля колишньої [[Колегія театинів|колегії театинів]], споруджена у [[1738]]—[[1746]] роках за проєктом архітекторів Нікола Сальві і Гаетано К'явері. У 1785 році йосифинською касатою, яка стосувалася ліквідації дрібних чи малозаселених монастирів, колегію закрили, [[театинці]] виселені, а у приміщенні влаштовано казарми артилерії<ref>Архітектура Львова… — С. 146—148.</ref> «Червоний кляштор» використовували як казарми до 1989 року. Нині тут міститься Державне підприємство «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем»<ref name="нді"/> та Територіальне управління Державного бюра розслідувань України. Будівля колишньої колегії театинів є пам'яткою архітектури місцевого значення під реєстраційним № 603-м<ref name="пам'ятки"/>.
{{main|Колегія театинів}}
* '''№ 7:''' [[Чиншова кам'яниця]] збудована у [[1903]]—[[1907]] роках за проєктом [[Захаревич Альфред|Альфреда Захаревича]]. У стилі фасаду відчитуються риси модернізованого ампіру.<ref>Архітектура Львова… — С. 482.</ref><ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = [[Енциклопедія Львова]]|оригінал = |посилання = |відповідальний =За редакцією [[Козицький Андрій Михайлович|А. Козицького]] |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Літопис (видавництво)|Літопис]]|рік = 2008|том =2: Д-Й |сторінки =413|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7007-69-0|тираж =}}</ref> Попередній будинок на цьому місці був споруджений за проектом [[Едмунд Келер|Едмунда Келера]] у [[1864]] році<ref>{{книга |автор = [[Бірюльов Юрій Олександрович|Бірюльов Ю. О.]]|частина = Кеглер (Келер, Кьоглер) Едмунд |заголовок = [[Енциклопедія Львова]]|оригінал = |посилання = |відповідальний = За редакцією [[Козицький Андрій Михайлович|А. Козицького]]|видання = |місце = Львів|видавництво = [[Літопис (видавництво)|Літопис]]|рік = 2010|том = 3: К|сторінки = 177 |сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7007-99-7|тираж = }}</ref>. У міжвоєнний період у будинку мешкав польський священник, мистецтвознавець і історик релігії, [[катехит]] у школах міст [[Львів|Львова]] та [[Тернопіль|Тернополя]], згодом професор кафедри церковного мистецтва [[Львівський університет|Львівського університету]] о. [[Владислав Жила]]<ref>Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa:…1916… — S. 360.</ref>. Також мешкали посол від округи Ярослав до [[Галицький сейм|Галицького сейма]] [[IX каденція Галицького сейму|9-ої]] та [[X каденція Галицького сейму|10-ої]] каденцій Владислав Яґль<ref>Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa:…1913… — S. 172.</ref>.
[[Файл:10 Kryvonosa Street, Lviv (01).jpg|міні|праворуч|280пкс|Кам'яниця Франциска Сковрона (вул. Кривоноса, 10)]]
* '''№ 9:''' у 1900—1916 роках в будинку містилася редакція, українського [[сатира|сатирично-гумористичного]] часопису «[[Комар (часопис)|Комар]]» (редактор Іван Кунцевич)<ref>Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa:…1913… — S. 629.</ref>.
Рядок 74:
* '''№ 13:''' на цьому місці стояв власний дерев'яний будинок Юліана Зеліберга, каліграфа намісника Галичини та засновника першого в Галичині товариства глухонімих «Надія». Зруйнований під час другої світової війни.
* '''№ 14:''' у цьому будинку на початку ХХ століття містився ресторан Менахема Масса<ref>Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa:…1913… — S. 586.</ref>.
* '''№ 15:''' у 1903—1906 роках в будинку містилися редакції газети «[[Руский селянин]]». Редакторами видання були [[Жигмонт Гольоб|Ж. Гольоб]] та [[Вітовт Дем'янчук|В. Дем'янчук]]
* '''№ 18:''' в будівлі міститься ДНЗ «Львівське вище професійне училище технологій та сервісу», засноване 10 червня 1946 року, як профтехшкола<ref name="впу"/>.
* '''№ 18—А:''' студентський гуртожиток ДНЗ «Львівське вище професійне училище технологій та сервісу». Споруда стилізована у неороманському стилі.
* '''№ 19:''' в будинку на початку [[ХХ століття]] містилася редакція руського (українського) місячника «Економіст», заснованого українським громадським діячем [[Паньківський Костянтин Федорович|Костянтином Паньківським]].<ref>Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa:…1913… — S. 628.</ref>
* '''№ 29:''' у цьому будинку мешкав польський фізик та математик, професор Львівської політехніки, вчитель середньої школи [[Вітольд Еразм Рибчинський]]<ref>Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa:…1913… — S. 363.</ref>.
* '''№ 31, 33, 35, 37:''' Комплекс з чотирьох три- та чотириповерхових [[чинш]]ових кам'яниць, збудований у [[1911]]—[[1912]] роках за проєктом Станіслава Данковського з архітектурно-будівельного бюро [[Зигмунт Федорський|Зиґмунта Федорського]] на замовлення підприємців Якуба Зільберштайна та Шимона Фрея<ref>Архітектура Львова… — С. 492.</ref>. В декорі кам'яниць переважають елементи [[Неороманський стиль|неороманського (неоготичного) стилю]]. Частковий дозвіл на заселення приміщень власники отримали у березні 1913 року, а на частину приміщень цокольного поверху — у червні того ж року<ref name="компл_буд"/>. Кам'яниці під ''№ 35'' та ''№ 37'' є пам'ятками архітектури місцевого значення під реєстраційними № 957-м та № 958-м відповідно<ref name="пам'ятки"/>. На початку ХХ століття в кам'яниці ''№ 31'' мешкав український фольклорист, правник доктор [[Бариляк Олександр Матвійович|Олександр Бариляк]]<ref>Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa:…1916… — S. 18.</ref>, в кам'яниці ''№ 37'' — вице-директор Крайової спілки промисловців Владислав Берґель<ref>Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa:…1916… — S. 23.</ref>, директор кредитної спілки Станіслав Хоміцький<ref>Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa:…1916…nbsp;— S. 53.</ref>, ректор духовної семінарії о. Юзеф Ґаворшевський<ref>Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa:…1916… — S. 97.</ref>, до 1919 року мешкав український вчений-правник і політичний діяч, автор проєкту Конституції [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]], [[професор]] австрійського [[цивільне право|цивільного права]] у [[Львівський університет|Львівському університеті]] [[Дністрянський Станіслав Северинович|Станіслав Дністрянський]]<ref>Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa:…1916… — S. 69.</ref>. На початку ХХ століття в будинку ''№ 33'' мешкав директор львівського «Луна-парку»<ref name="лун_парк"/> Макс Буркер<ref>Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa:…1913… — S. 56.</ref>, повоєнні роки в будинку мешкала відома українська письменниця [[Ірина Вільде]].<ref name="вільде"/> В будинку ''№ 35'' мешкав архітектор [[Міхал Лужецький]]<ref>Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa:…1913… — S. 261.</ref>.
| |||