Кумановський Микола Іванович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 18:
}}
{{Однофамільці|Кумановський}}
'''Мико́ла Іва́нович Кумано́вський''' ([[31 серпня]] [[1951]], смт [[Сатанів]], нині [[Городоцький район (Хмельницька область)|Городоцького району]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]] — [[2 серпня]] [[2016]]) — український [[художник]]. Автор творів станкового малярства, ілюстраторскульптури, авторської та друкованої графіки. Крім того, відомий як автор низки поетичних збірок і поеторганізатор мистецьких виставок.
 
== Біографія ==
 
Народився 31 серпня 1951 р. в містечку [[Сатанів|Сатанові]] на Хмельниччині у звичайній українській сім'ї. Батько, Іван Прокопович Кумановський, пережив [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомор 1933-го]], був свідком лихоліть [[Друга світова війна|Другої світової війни]], відчув на собі німецький полон, працю [[гастарбайтер]]а. Мати, Марія Бернадівна Поплавська, разом із своєю сім'єю після [[розкуркулення]] потрапила у заслання в Казахстан, звідки після війни юною дівчиною, ледь не пішки, повернулася в Україну.
 
Після закінчення восьми класів Сатанівської середньої школи, в 1968 році, Микола Кумановський за порадою батьків пішов навчатися на перукаря у комбінат побутових послуг. Два роки працював перукарем, але в той час окреслилась його мрія стати художником. Спершу вчився малювати самотужки, купуючи папір і фарби. В 1969 спробував вступити до [[Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша|Львівського училищі прикладного мистецтва ім. Івана Труша]]. В 1970 повторив спробу і цього разу успішно.
 
У 1970—1975 рр. навчався в училищі на факультеті кераміки. Перебував під впливом львівського андерґраунду, захоплювався поезією та філософією. Збирав твори [[Жан-Поль Сартр|Сартра]], [[Альбер Камю|Камю]], [[Фрідріх Ніцше|Ніцше]], [[Ципріан Каміль Норвід|Норвіда]], [[Достоєвський Федір Михайлович|Достоєвського]], [[Леся Українка|Лесі Українки]], [[Вільям Фолкнер|Фолкнера]], [[Генрік Ібсен|Ібсена]], [[Станіслав Пшибишевський|Пшебишевського]], [[Франко Іван Якович|Франка]]. Під впливом [[Аксінін Олександр Дмитрович|Олександра Аксініна]] захопився [[Офорт|офортом]]. У студентські роки не був лояльним до комуністичної партії та тримався осторонь [[Соціалістичний реалізм|соціалістичного реалізму]]. В той час познайомився з луцькою художницею Наталією Ременякою. Вони одружилися в 1974 році, а через рік, коли в них народився син Лука, переїхали до Луцька.
 
У 1977—1979 рр. навчався у [[Львівська національна академія мистецтв|Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва]], котрий покинув, вважаючи, що не здобуте там нічого нового. Помешкання Кумановських у 70-і було місцем зібрання міської інтелігенції, обміну літературою (в тому числі забороненим самвидавом).
Рядок 32:
Микола Кумановський працював бутафором [[Львівський театр ляльок|Львівського театру ляльок]] у 1978—1979  рр. А в 1982 р. — художником-постановником [[Волинський театр ляльок|Волинського театру ляльок]]. З 1985 по 1987 рр. обіймав посаду головного художника театру.
 
У 1979—1981 рр. був першим головою об'єднання Клубу творчої молоді. Під керівництвом Кумановського було організовано низку опозиційних радянському ідеологічному мистецтву виставок, вийшло два номера культорологічного[[Культурологія|культурологічного]] часопису «Вулик». Одна з акцій луцьких опозиційних митців відбулася у В'їзній вежі [[Замок Любарта|Луцького замку]].
 
З кінця 1980-х років займався лише творчою роботою. В 1988 створи оформлення декорацій для Волинського драматичного театру, розпис притвору Успенського собору у Володимирі-Волинському. В 1989 розписав храм села Кулешовка в Ростовській області. Отримані за ці замовлення кошти посприяли фінансовій незалежності митця. З 1989 по 1993 Кумановський був художником-постановником Всеукраїнського телевізійного фестивалю авторської пісні та співаної поезії «Оберіг». У 1993 став автором мистецького проекту «Лабіринт». У 1994 видав збірку художніх творів з власними ілюстраціями «Книга Кострубізмів». Того ж року здійснив творчу подорож до США. Після повернення виконував оформлення літературних видань, створював живопис та графіку.
 
Вдруге одружився в 1997 з Вірою Майструк. У 1998 в них народилася донька Іванна. Художник став лауреатом обласної премії ім. Йова Кондзилевича в 2011 році. В той же час початок 2000-х позначився відсутністю замовлень та слабкою реакцією фахівців на його творчість. Художник переживав емоційну кризу, його твори цього періоду мають відтінок смутку й трагічності. Його поведінка в цей час вирізнялася [[Епатаж|епатажністю]]. В 2004 він видав збірку верлібрів із власними ілюстраціями.
 
З 2003 по 2006 рр. обіймав посаду арт-директора у видавництві «Ініціал». У 2010-і виконав серію пам'ятних знаків, розміщених у Луцьку. Мав численні виставки по різних містах України. Його проект пам'ятника [[Шишко Костянтин Тимофійович|Костеві Шишку]], однак, лишився нереалізованим. У 2011 познайомився з Віктором[[Корсак Іван Феодосійович|Іваном]] та Олесею Корсаками, що стали його [[Меценатство|меценатами]]. В свою чергу Корсаків твори Кумановського спонукали створити в Луцьку [[Музей сучасного українського мистецтва Корсаків|музей сучасного українського мистецтва]]. В 2014 році він почав діяльність, спершу як так звана «Арт-кафедра».
 
Помер 2 серпня 2016 року після тривалої хвороби.
 
== Творчість і виставки ==
'''Мистецька діяльність:'''
 
* 1988 р. художник виконав проект оформлення вистави за мотивами В. Бикова «Іти і не повернутись» у Волинському обласному музично-драматичному театрі ім. Т. Шевченка. Цього ж року художник створив розпис притвору Успенського Собору у Володимирі-Волинському.
* 1989 р. розписав храм с. Кулешовка Азовського району Ростовської області.
Рядок 49:
* 1993 р. — художник став автором мистецького проекту «Лабіринт».
* 1991—1996 рр. Микола Кумановський створив макет пам'ятника Борцям за волю України «Стріляючий ліс».
* 1994 р. на запрошення [[Стейт-Колледж (Пенсильванія)|Стейт-коледжу штату Пенсільванія]] здійснив творчу мандрівку до США, де успішно, майже півроку, провів заняття на факультеті графіки.
* 2001 р. став лауреатом обласної премії ім. Й.Йова Кондзелевича.
* 2003—2006 рр. — арт-директор видавництва «Ініціал».
* 2004 р. у видавництві «Волинська обласна друкарня» видано збірку верлібрів художника «Слід у слід».
Рядок 67:
 
У 2010 р. Микола Кумановський створив меморіальну дошку, присвячену гетьману України Івану Виговському (Художній музей у Луцьку), а також макет меморіальної дошки з присвятою українському поету-лицарю Данилу Братковському.
 
== Оцінки творчості ==
У творчості Кумановського відображено драматичність і суперечливість XX століття<ref>{{Cite web|title=У Луцьку відкриють Музей Миколи Кумановського|url=http://artukraine.com.ua/n/u-lucku-vidkriyut-muzey-mikoli-kumanovskogo/|website=ART Ukraine|accessdate=2020-08-04}}</ref>. Провідні теми його творів - трагізм людського буття, швидкоплинність часу, безпорадність існування. Його герої перебувають у полоні абсурдного світу. В деяких картинах Кумановський конструктивно насміхається з сучасників, спонукаючи їх до змін. Сам художник описував багатьох героїв своїх картин як українців під владою невпевненості, тягаря минулого<ref name=":0">{{Cite web|title=«Він – українець, але не у шароварах...» – у Львові представили «Метафоричний реалізм Миколи Кумановського»|url=https://galnet.fm/vin-ukrayinets-ale-ne-u-sharovarah-u-lvovi-predstavyly-metaforychnyj-realizm-mykoly-kumanovskogo/|website=Galnet|date=2020-02-23|accessdate=2020-08-04|language=uk}}</ref>.
 
Зоя Навроцька, керівниця науково-дослідного відділу музею Кумановського, характеризувала художника: "...був контроверсійний, який мав свою позицію і не підпадав під банальні віяння, завжди залишався собою. Його колеги дорікали йому в мистецьких прорахунках, але він завжди дотримувався власних принципів, естетичних переконань. Він ніколи не працював на догоду ані компартійним постулатам, ані гламурності новітнього міщанства"<ref name=":0" />.
 
== Картини Кумановського ==
Рядок 73 ⟶ 78:
Файл:Хлопцi з Олики.jpg|«Хлопці з Олики»
</gallery>
 
== Примітки ==
<references />
 
== Література ==
Рядок 120 ⟶ 128:
* [http://volyn-museum.at.ua/news/vistavki_tvoriv_mikola_kumanovskij_maljarstvo_grafika/2011-04-29-31 Виставки творів «Микола Кумановський. Малярство, графіка»]
* [http://www.bukinfo.com.ua/show/news?lid=12293 У художньому музеї великим успіхом у чернівчан користується виставка Миколи Кумановського]
* [https://galnet.fm/vin-ukrayinets-ale-ne-u-sharovarah-u-lvovi-predstavyly-metaforychnyj-realizm-mykoly-kumanovskogo/ «Він – українець, але не у шароварах...» – у Львові представили «Метафоричний реалізм Миколи Кумановського»]
 
{{bio-stub}}