|
| місце смерті = [[Париж]], [[Франція]]
}}
'''Евари́ст Леві́-Прованса́ль''' ({{lang-fr|Évariste Lévi-Provençal}}; {{ДН|4|1|1894}} — {{ДС|23|3|1956}}) — французький сходознавець, історик, мовознавець, арабіст. Провідний ісламознавець франкомовної спільноти середини ХХ ст.
== Біографія ==
Народився в [[Константіна|Константіні]], [[Французький Алжир|Алжир]]. Представник [[французькі євреї|єврейської]] [[сефарди|сефардської]] родини, що походила із [[Прованс|Провансу]]у і переселилася до Алжиру. Змінив арабське ім'я '''Махлуф Еварист-Леві''' ({{lang-ar|مخلوف إفاريست ليفي}}, ''Makhlóuf Evariste Levi '') на християнське. Навчався у [[Алжирський університет|Алжирському університеті]], був учнем [[Жером Каркопіно|Жерома Каркопіно]]. Служив у французькій армій під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]], зазнав поранення [[Дарданельська операція|під Дарданеллами]] ([[1916]]). Професор Вищого інституту марокканських студій в Рабаті ([[1920]]—[[1935]]), Алжирського університету ([[1935]]—[[1940]]), [[Сорбонна|Паризько-Соробонського університету]] (з [[1944]]). Директор Інституту ісламознавства Паризького університету та Інституту ісламознавства в Алжирі. Займався вивченням історією ісламу та арабів у середньовічній Іспанії. Публікував і перевидавав арабські джерела з історії Піренейського півострова, часто у співавторстві із іспанським колегою-арабістом [[Еміліо Гарсіо Гомес|Еміліо Гарсією Гомесом]]. Незважаючи на єврейське походження, ігнорував або занижував значення єврейських джерел для вивчення історії середньовічної Іспанії. Загалом, стояв на анти-колоніальних позиціях. Основна праця — 3-томна «Історія мусульманської Іспанії» ([[1950]]). Оцінки внеску різняться: від схвалення до гострої критики. Помер у [[Париж]]і, [[Франція]].
== Праці ==
=== Монографії ===
* Lévi-Provençal, É. ''L'Espagne musulmane au Xe siècle. Institutions et vie sociale''. Paris: Maisonneuve & Larose, 1932 (перевидання: 2002).
* Lévi-Provençal, É. ''Séville musulmane au début du XIIe siècle. Le traité d'Ibn 'Abdun sur la vie urbaine et les corps de métiers''. Paris, Maisonneuve & Larose, 1947.
* Lévi-Provençal, É. ''Histoire de l'Espagne musulmane''. Paris, Maisonneuve & Larose, 1950.
** Tome I : La Conquête et l'Émirat hispano-umaiyade (710-912710—912)
** Tome II : Le Califat umaiyade de Cordoue
** Tome III : Le Siècle du califat de Cordoue
=== Публікації джерел ===
* ''[[аль-Баян аль-Магриб|Al-Bayān al-Mugrib]]. Tome troisième. Histoire de l’Espagnel'Espagne Musulmane au XIème siècle''. Texte Arabe publié par la première fois d’aprèsd'après un manuscrit de Fès, ed. E. Lévi-Provençal, Paris: Paul Geuthner, 1930.
== Примітки ==
{{reflist}}
== Бібліографія ==
* Вlachére, R. Évariste Lévi-Provençal // ''Arabica''. 1956, t. 3, fasc. 2.
* [http://classiques.uqac.ca/classiques/levi_provencal_evariste/levi_provencal_evariste_photo/levi_provencal_evariste_photo.html Évariste Lévi-Provençal] // Université du Québec à Chicoutimi
{{ac}}
{{DEFAULTSORT:Леві-Провансаль}}
[[Категорія:Французькі арабісти]]
[[Категорія:Французькі історики]]
| 