Червоний прапор (польськомовний): відмінності між версіями

'''Червоний прапор'''&nbsp;— це [[щоденна газета]] ''Політичної ради Українського фронту''<ref>
podtytuł do listopada 1939 roku, [[Bohdan Urbankowski]], ''Czerwona msza czyli uśmiech Stalina'', t. 1, Warszawa 1998, s. 70.
</ref>, що була створена [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянською]] [[Військова окупація|окупаційною]] владою після вторгнення [[Радянське вторгнення до Польщі|СРСР до Польщі 17 вересня 1939]] року і виходила [[Польська мова|польською мовою]] у [[Львів|Львові]] до 22 червня 1941 року.

Перші 10 номерів були випущені в [[Тернопіль|Тернополі]]<ref>
Numery 1-5 jako ''Słowo Żołnierza''
</ref>.

[[Головний редактор|Головним редакторами]] газети ув різний час були:

* Юзеф Маньковський (17 вересня 1939 року&nbsp;— 5 жовтня 1939 року);

* Й. Маркевич (5 жовтня 1939 року&nbsp;— 3 листопада 1939 року),

* Юзеф Маньковський (3 листопада 1939 року&nbsp;— 22 квітня 1941 року)

* Євгенійш Радецький (22 квітня 1941 року&nbsp;— 22 червня 1941 року).

[[ФайлFile:Czerwony_Sztandar_09_1940Czerwony Sztandar 09 1940.jpg|мініthumb|267x267пкс267x267px| Сатиричні малюнки Ф. Парецького в газеті «Червоний прапор» від вересня 1940&nbsp;р. (Текст: [[Станіслав Єжи Лец|Станіслав Єжи Лекц]])]]

ВУ газеті публікувалися такі діячі як:

У серпні [[1940]] роціроку Всесоюзний комітет з вищої освіти запросив польських вчених із львівських університетів відвідати Москву та її наукові установи для ознайомлення та обміну досвідом.

Наприкінці вересня [[1940]] року в газеті зявилася поблікація з оглядом поїздки професорів [[Вітольд Мінкевич|В. Мінкевича]], [[Казимир Бартель|К. Бартеля]] [[Тадеуш Бой-Желенський|Т. Бой-Зеленського та інших]]<ref>
Agnieszka Cieślikowa. Prasa okupowanego Lwowa. 1997
</ref>. З 18 учасників подорожі 7 професорів [[Убивство львівських професорів|були розстріляні]] Цільовою групою для спеціального використання [[4 липня]] [[1941]] року, після [[Військова окупація|окупації]] Львова [[Третій Рейх|Третім Рейхом]].