Еренфрід Вальтер Чирнгауз: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shkod (обговорення | внесок) вікіфікація |
|||
Рядок 8:
[[Файл:Medicina_mentis_176802_1_00007.tif|міні| ''Medicina mentis,'' 1687 ]]
[[Файл:Acta_Eruditorum_-_VI_geometria,_1690_–_BEIC_13400291.jpg|міні| ''Acta Eruditorum'' , 1690 ]]
Початкову освіту Чірнхаус отримав на батьківщині, в Лужицькому краю, де рід його належав до місцевого старовинного дворянства, колись носив прізвище ''Чорноус''<ref>{{Cite web|url=http://ilib.mccme.ru/djvu/istoria/istmat2.htm|title=Математика XVII століття}}</ref> . За покликанням і схильності до математичних наук приїхав в 1668 році в [[Лейден]] для вивчення математики та фізики. Коли розпочалася [[Франко-голландська війна (1672—1678)|війна]] між Голландією і Францією, він вступив волонтером до голландської армії, а після закінчення війни віддався вивченню науки, побував в Англії, де познайомився з [[Генрі Ольденбург|Генрі Олденбургом]], вченим секретарем [[Лондонське королівське товариство|Лондонського королівського товариства]].
Прибувши в 1675 році в Париж, він, за рекомендацією Ольденбурга, познайомився там з [[Готфрід Вільгельм Лейбніц|Лейбніцем]], якому повідомив про своє перше дослідження з алгебри. Пізніше, в 1683 році, це дослідження було надруковано в «Acta eruditorum» під заголовком: «Methodus auferendi omnes terminos intermedios ex data equatione», тобто метод видалення всіх проміжних членів з даного алгебраїчного рівняння. Передбачається, що дане алгебраїчне рівняння ''n-го'' степеня з ''n + 1'' членами. За допомогою допоміжного рівняння ''(n-1)'' -го степеня, що містить у собі іншу невідому величину, з цих двох рівнянь складалося нове рівняння, яке складалося лише з двох членів: ''n-го'' степеня введеної невідомої величини і постійного члена. Таким шляхом, чисто алгебраїчним, автор намагався вирішити алгебраїчне рівняння будь-якого ступеня. Застосування цього методу до рівнянь 3-го і 4-го степеня виявлялося вдалим, але вже Лейбніц сумнівався, щоб таким чином можна було вирішити рівняння 5-го степеня (див. [[Теорема Абеля — Руффіні|теорема Абеля — Руффини]]).
| |||