Відмінності між версіями «Використання психіатрії в політичних цілях в СРСР»

нема опису редагування
Петро Григоренко, відомий дисидент, генерал-майор Червоної Армії, критикував політику партії й уряду, закликав до відновлення ленінських принципів і норм, відкрито виступав під час політичних судових процесів над дисидентами. Неодноразово був направлений на експертизу до Інституту ім. Сербського, унаслідок із діагнозом «паранояльний розвиток» провів кілька років у спеціалізованих психіатричних лікарнях. В експертизах брали участь А.&nbsp;В.&nbsp;Снежневский, Д.&nbsp;Р.&nbsp;Лунц, Г.&nbsp;В.&nbsp;Морозов, В.&nbsp;М.&nbsp;Морозов та інші імениті психіатри.<ref name="Коротенко"/>{{rp|22—23,27}}<!--к абзацу-->
 
29 травня 1970 року в калузькій психіатричній лікарні опинився відомий біолог і публіцист Жорес Медведєв, написавший декілька статей про порушення прав людини в СРСР, серед яких був нарис про цензуру радянської пошти. У ньому Медведєв стверджував, що будь-який лист будь-якого громадянина могли розпечатати працівники КДБ<ref name="Тюремная психиатрия, 13:55">См. 13:55 от начала фильма {{cite web|author=Ярошевский А.|datepublishedpublication-date=2005|url=http://rutube.ru/tracks/745138.html?v=ae1ddf89fb4eaa2123d4bc8d7a3470fe|title=Фильм «Тюремная психиатрия»|publisher=rutube|accessdate=2010-05-14|archiveurl=https://archive.today/20120214130517/http://rutube.ru/tracks/745138.html?v=ae1ddf89fb4eaa2123d4bc8d7a3470fe|archivedate=2012-02-14|deadlink=yes}}</ref>. Вночі додому до Медведєва приїхали головний лікар калузької психлікарні О.&nbsp;Є.&nbsp;Лівшиц, завідувач обнінським психдиспансером Ю.&nbsp;В.&nbsp;Кирюшин і наряд міліції на чолі з майором М.&nbsp;Ф.&nbsp;Нємовим. Не пред'явивши ні документів, ні висновку лікарів, вони вимагали, щоб Медведєв поїхав з ними до Калуги на психіатричну експертизу<ref name="Сага">{{книга |автор=Терновский Л. Б. |заголовок=Сага о «Хронике» / Воспоминания и статьи |ссылка=http://wikilivres.ru/Сага_о_«Хронике»_(Терновский)/16 |место=Москва |издательство=Возвращение |год=2006 |страницы= |страниц= |isbn=}}</ref><ref name="Заключение Медведева">{{стаття |заголовок=Заключение Медведева в психиатрическую больницу |издание=[[Хроника текущих событий]] |номер=Вып. 14 |ссылка=http://www.memo.ru/history/diss/chr/chr14.htm |мова=ua |месяц=30 июня |год=1970 }}</ref>. Медведєв відповів, що добровільно не поїде, але й чинити опору не буде. Колеги Медведєва, які прийшли до нього додому, стали висловлювати обурення. Нємов відповів: «Ми&nbsp;— орган насильства, а ви можете скаржитися куди завгодно». На їхніх очах Медведєву заламали за спину руки, посадили його в автобус, що стояв біля під'їзду, й увезли з Обнінська до Калуги.<ref name="Сага"/><ref name="Заключение Медведева"/>.
 
Експертна комісія у складі голови Б.&nbsp;В.&nbsp;Шостаковича (Інститут ім. Сербського) і декількох калузьких лікарів-психіатрів ''«не знайшла у Ж. Медведєва явних відхилень від психічної норми. Однак вона знайшла, що Медведєв виявляє підвищену нервозність і тому потребує деяного додаткового спостереження в умовах лікарні»''. На захист Медведєва виступали багато радянських учених, письменників та інших представників інтелігенції (серед яких П.&nbsp;Л.&nbsp;Капіца, А.&nbsp;Д.&nbsp;Сахаров, Б.&nbsp;Л.&nbsp;Астауров, І.&nbsp;Є.&nbsp;Тамм, О.&nbsp;Т.&nbsp;Твардовський, В.&nbsp;Ф.&nbsp;Тендряков, М.&nbsp;О.&nbsp;Леонтович, В.&nbsp;Ф.&nbsp;Турчин, Л.&nbsp;В.&nbsp;Альтшулер, В.&nbsp;М.&nbsp;Чалідзе та ін.), які направляли листи-протести до різних інстанцій і звернення до вчених, наукових і творчих працівників усього світу. 17 червня Жорес Медведєв був випущений на волю з психіатричної лікарні<ref name="Заключение Медведева"/>.
639

редагувань