Чума Кипріяна: відмінності між версіями

{{пишу|[[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|АВШ]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 1820:2101, 1214 липня 2020 (UTC)}}

'''Чума Кипріяна''' ({{lang-en|Plague of Cyprian}}, {{lang-la|Cypriani pestem}}; також '''Моровиця Кипріяна''', '''епідемія Кипріяна''') — [[пандемія]] невідомої хвороби, яка прокотилася [[Римська імперія|Римською імперією]] у 249—262 роках. Вважається, що вона спричинила широкий дефіцит робочої сили для виробництва продуктів харчування та зменшення притоку солдат до римської армії, сильно послабивши імперію під час кризи ІІІ століття. Підозрювані хвороби цього мору включають [[Чума|чуму]], [[Натуральна віспа|натуральну віспу]], [[кір]], пандемічний [[грип]] та вірусну геморагічну гарячку як то, [[Хвороба, яку спричинює вірус Ебола|спричинену вірусом Ебола]]. Деякі науковці вважають, що [[чума Антоніна]], яка передувала в часі (165—180 роки) чумі Кипріяна, була першою хвилею такої епідемічної хвороби. Під час цієї пандемії християнська церква зазнала зростання, і така смертність залишила глибоке враження в пам'яті церкві. Язичницькі та християнські джерела не лише підтверджують одне одного. Їх різний тон і тембр дають багатство опису цієї пандемії. Моровиця Кипріяна мала безперечно неримське походження і пересувалася з південного сходу на північний захід. Вона поширилася впродовж двох-трьох років від [[Александрія|Александрії]] до інших великих прибережних центрів. Підрахунки, здійснені за записами того часу, показали, що чисельність населення Риму зменшилася приблизно на 62 % (приблизно з 500 000 до 190 000). Хоча можливо така кількість включала не тільки померлих від хвороби, але й втікачів з міста. Згідно з ще однією згадкою в місті помирало до 5 тисяч мешканців за добу.