Ртуть: відмінності між версіями

При дії електричних розрядів на суміш пари ртуті та [[інертні гази|інертних газів]] утворюються сполуки HgNe, HgHe, HgAr, HgXe, HgKr, в яких атоми утримуються за рахунок [[сили Ван дер Ваальса|сил Ван дер Ваальса]]. Пари ртуті мають тиск <math>1,3\cdot 10^{-3}</math> мм.рт.ст. за температури <math>20{}^{o}C,</math> їх розчинніст у воді складає близько 60 мкг/л за <math>25^{o},</math> росте від 19,2 до 368 мкг/л у інтервалі <math>5-60^{o}</math> й підпорядковується законові Генрі (теплота розчинення - 5,3 ккал/моль). У вуглеводнях розчиняється на порядок краще, ніж у воді. Висока пружність парів ртуті визначає її у атмосфері. Кларк ртуті у атмосфері оцінюється величиною, меншою <math>0,02</math> мкг/м<math>{}^{3}</math> (<math><2\cdot 10^{-8}</math> мг/л). Фоновий вміст ртуті у атмофері на висоті близько 2,5м над рівнем землі має значення <math>(1...4)\cdot10^{-8}</math> та <math>(1...8)\cdot 10^{-8}</math> г/м<math>{}^{3}.</math> У вулканічних газах ртуть міститься у кількостях <math>3\cdot 10^{-7}...4\cdot10^{-6}</math> г/м<math>{}^{3}.</math> У гідросфері вміст ртуті значно менший, ніж у гірських породах, й складає <math>3\cdot 10^{-9}\,\%.</math> У термальних джерелах, де є кіновар, вміст ртуті складає близько <math>n\cdot 10^{-5}</math> г/л та вище. Вміст ртуті у водах річок знаходиться у межах <math>n\cdot 10^{-7}...n\cdot 10^{-6}</math> г/л.