Уманщина: відмінності між версіями

Згідно географічних, культурно-історичних, ентічних та лінгвістичних особливостей Уманщини ряд дослідників висувають концепцію Уманської області із центром в Умані, яка займала б території [[Бершадський район|Бершадського]], [[Гайсинський район|Гайсинського]], [[Теплицький район|Теплицького]] й [[Чечельницький район|Чечельницького]] районів Вінницької області (ймовірно, з м. [[Ладижин]]), [[Ставищенський район|Ставищенського]] й [[Тетіївський район|Тетіївського]] районів Київської області, [[Гайворонський район|Гайворонського]], [[Голованівський район|Голованівського]], [[Новоархангельський район|Новоархангельського]] й [[Благовіщенський район|Благовіщенського]] районів Кіровоградської області, [[Кривоозерський район|Кривоозерського]] району [[Миколаївська область|Миколаївської області]] (ймовірно, з м. [[Первомайськ (Миколаївська область)|Первомайськ]]), [[Балтський район|Балтського]], [[Кодимський район|Кодимського]] й [[Савранський район|Савранського]] районів [[Одеська область|Одеської області]], а також [[Жашківський район|Жашківського]], [[Маньківський район|Маньківського]], [[Монастирищенський район|Монастирищенського]], [[Тальнівський район|Тальнівського]], [[Уманський район|Уманського]] та [[Христинівський район|Христинівського]] районів Черкаської області. До складу області входило б 20 адміністративних районів (і до трьох міст обласного підпорядкування), а центр області розташовувалося б недалеко від географічного центру території.<ref>Кисельов, Ю. О. [http://ekhsuir.kspu.edu/bitstream/handle/123456789/5593/1/Ю%d0%ae.%20О20%d0%9e.%20Кисельов20%2Cd0%20С9a%d0%b8%d1%81%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d0%be%d0%b2%2c%20%d0%a1.В%d0%92.Кримовська%d0%9a%d1%80%d0%b8%d0%bc%d0%be%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b0.pdf?sequence=1&isAllowed=y Місто Умань як потенційний обласний центр України]/ Ю. О. Кисельов, С. В. Кримовська // Регіональні проблеми України : географічний аналіз та пошук шляхів вирішення: зб. наук. пр.– Херсон: ПП Вишемирский, 2013.– 230 с.</ref>.