Вікіпедія

Бебик Валерій Михайлович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Скасовано останні 4 редагування (Бебик Валерій Михайлович) і відновлено версію 28588041 Yakudza
Рядок 34:
{{Однофамільці|Бебик}}
'''Вале́рій Миха́йлович Бе́бик''' ({{нар}} [[24 квітня]] [[1959]], [[Великі Бубни]], [[Роменський район]], [[Сумська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]])&nbsp;— український [[політолог]], соціальний психолог, журналіст, кандидат психологічних наук (1990), [[доктор політичних наук]] (1996), професор (2002), тимчасовий голова Громадської ради при [[Міністерство інформаційної політики України|Міністерстві інформполітики України]] (2015)<ref>{{cite web|url = http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=248143009&cat_id=244277212|назва = При Міністерстві інформаційної політики створено Громадську раду|дата = 07 травня 2015|веб-сайт = Урядовий портал|видавець = Пресслужба Міністерства інформаційної політики |дата-доступу = 13 березня 2016}}</ref>.
 
Відомий серією публіцистичних статей та телепередач, присвячених «протоукраїнцям». Його історичні розвідки українським науковим співтовариством вважаються псевдонауковими та характеризуються як новітня міфотворчість<ref name="kuz2009"/><ref name="archeo"/><ref name="arch2014"/>.
 
== Походження та навчання ==
Народився в сім'ї військовослужбовця. 1976 р.року розпочав навчання і 1982 р.року закінчив факультет систем управління [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»|Київського політехнічного інституту]]<ref name="ЕСУ">''Шуба О. В.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=41435 Бебик Валерій Михайлович] // {{ЕСУ/2}}&nbsp;— С.&nbsp;360.</ref>.
 
1990 р.року захистив у [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київському університеті]] кандидатську дисертацію «Соціально-психологічні аспекти депутатської діяльності». 1996 р.року в [[Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України|Інституті держави і права НАН України]] захистив докторську дисертацію «Політичний маркетинг і менеджмент у демократичному суспільстві».
 
== Трудова діяльність ==
До 1984 р.року працював інженером науково-дослідного інституту «Електрон». У 1988—1992 рр.роках був інструктором, консультантом організаційного відділу Київського обласного виконавчого комітету. У 1992—1997 рр.роках&nbsp;— головний консультант пресслужби Президента України, у 1997—1998 рр.роках&nbsp;— заступник завідувача відділу суспільно-політичного аналізу Адміністрації Президента України. 1999 р.року став ректором [[Міжрегіональна академія управління персоналом|Міжрегіональної академії управління персоналом]].<ref name="ЕСУ"/> У 2005—2014 рр.роках&nbsp;— проректор [[Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»|Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»]], згодом&nbsp;— завідувач кафедри суспільно-політичних наук, глобалістики та соціальних комунікацій [[Університет «Україна»|Університету «Україна»]].<ref>{{cite web |url= https://tyzhden.ua/Publication/7397|назва= Гуманітарна допомога для президента |автор= Дмитро Рафаель|дата= 24 грудня, 2010|веб-сайт= |видавець= Тиждень.ua |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=1 червня 2020}}</ref>. З 2017 р. - професор Національної академії державного управління при Президентові України.
 
== Наукова діяльність ==
 
Валерій Бебик&nbsp;— професор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1997), професор Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова (2006), професор Вищої школи міжнародних відносин та соціальних комунікацій (Польща, Холм, 2014), професор Національної академії державного управління при Президентові України (2017){{джерело}}.
 
Почесний професор Вищої соціально-економічної школи Варшави (2000), почесний доктор Азербайджанського міжнародного університету (2001), Україно-американського Вісконсінського університету (2001). Професор Ланьчжоуського університету (КНР, 2018).{{джерело}}
 
Автор 6242 індивідуальних та колективних монографій підручників та посібників, у тому числі&nbsp;— англійською і польською мовами. Підготував 8 докторів і 2320 кандидатів наук.<ref>{{cite web |url=http://www.kau.com.ua/pidvishchennya-kvalifikatsiji/185-pro-akademiyu/dokumenty/biography/1377-profesor-valerij-mikhajlovich-bebik.html |назва= Професор Валерій Михайлович Бебик|автор= |дата=23 квітня 2019 |веб-сайт= |видавець=Карпатський університет імені Августина Волошина |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=1 червня 2020}}</ref>
 
Головний редактор українського наукового журналу «Освіта регіону: політологія, психологія, комунікації» (2006-2018), голова редакційної ради (2014 - д.ч.) міжнародного журналу «Nauki Społeczno-Humanistyczne. Polsko-ukraińska czasopismo naukowe / Соціально-Гуманітарні Науки. Польсько-український науковий журнал / Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal» (https://sp-sciences.io.ua/2014).{{джерело}}
 
== Журналістика ==
У 2011—2017 роках Валерій Бебик&nbsp;— автор і ведучий програмиосвітньо-наукового проєкту «Цивілізація Incognitа» телеканалу «[[TONIS]]».<ref>[https://www.youtube.com/channel/UC0rfDc22atXQLIuaw9ThtIg TV C.Incognita] // [[YouTube]]</ref>. У 1998—2017 роках&nbsp;— автор програми «З глибини тисячоліть» Першого каналу Українського радіо.<ref>{{cite web |url= https://stv.detector.media/interview/valeriy_bebik_mene_ne_vlashtovuyut_na_tb_boi_bez_pravil_ta_surzhikomovni_saviki_shusteri/|назва= Валерій Бебик: «Мене не влаштовують на ТБ бої без правил та суржикомовні савіки шустери»|автор= Світлана Остапа|дата= 17 вересня 2011|веб-сайт= |видавець= Суспільне. Детектор медіа|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=1 червня 2020}}</ref>▼
З 2019 року - автор і ведучий програми "Цивілізація Incognita" телеканалу "КИЇВ".
 
▲У 2011—2017 роках &nbsp;— автор і ведучий програми «Цивілізація Incognitа» телеканалу «[[TONIS]]».<ref>[https://www.youtube.com/channel/UC0rfDc22atXQLIuaw9ThtIg TV C.Incognita] // [[YouTube]]</ref>. У 1998—2017 роках&nbsp;— автор програми «З глибини тисячоліть» Першого каналу Українського радіо.<ref>{{cite web |url= https://stv.detector.media/interview/valeriy_bebik_mene_ne_vlashtovuyut_na_tb_boi_bez_pravil_ta_surzhikomovni_saviki_shusteri/|назва= Валерій Бебик: «Мене не влаштовують на ТБ бої без правил та суржикомовні савіки шустери»|автор= Світлана Остапа|дата= 17 вересня 2011|веб-сайт= |видавець= Суспільне. Детектор медіа|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=1 червня 2020}}</ref>
 
== Політична діяльність ==
Рядок 71:
На [[Місцеві вибори в Києві 2015|виборах до Київської міської ради 2015 року]] очолював список партії «Народний рух України», який не подолав необхідного виборчого бар'єру.
 
== Нагороди ==
== Нагороди ([https://vbebyk-2014.io.ua/s1197449/bebik_valeriy_mihaylovich._oficiyna_biografiya https://vbebyk-2014.io.ua/s1197449/bebik_valeriy_mihaylovich._oficiyna_biografiya)] ==
* [[Орден Святого Миколая]] (2017, УПЦ КП){{джерело}}
* Медальмедаль "«Григорій Сковорода",» (Національна академія педагогічних наук України, (2015);{{джерело}}▼
* медаль «Срібне перо»&nbsp;— за найкращу телевізійну програму 2013 року (ХІІ Міжнародний конкурс журналістської майстерності «Срібне перо», 2013){{джерело}}
* Золота медаль «Незалежність» (Київська спілка журналістів, 2012){{джерело}}
* відзнака галицької «Просвіти» (Львів){{джерело}}
 
== Критика ==
Валерій Бебик є автором статей, присвячених «''українській античній цивілізації''»&nbsp;— нібито одній із найдавніших цивілізацій світу, яка породила ''«культурно-цивілізаційний феномен [[елліністична культура|еллінізму]]»''<ref>[http://politolog-ua.io.ua/s415048/bebik_valeriy._antichna_filosofiya_ukraeni_anaharsiy_aristokl_aristotel ''Бебик Валерій.'' Антична філософія України: Анахарсій, Аристокл, Аристотель]</ref>, ''«як Античну Україну-Елладу перетворили на Грецію»''<ref name="ukr-ellas">[http://artkavun.kherson.ua/antichna-filosofiya-ukraini-velikiy-skif-aristokl-platon.htm Антична філософія України: Великий скіф Аристокл (Платон) // «Голос Украины».&nbsp;— №&nbsp;56 (5556).&nbsp;— 23.03.2013.&nbsp;— С. 18]</ref>, українцю [[Платон]]у<ref name="ukr-ellas"/> тощо. Його історичні розвідки українським науковим співтовариством вважаються [[Псевдонаука|псевдонауковими]] та характеризуються як новітня міфотворчість<ref name="kuz2009"/><ref name="archeo"/><ref name="arch2014"/>.
 
Публічні виступи Валерія Бебика неодноразово критикували історики. Так, кандидат історичних наук Олексій Кузьмук називає статті Бебика в газеті «[[Голос України]]» «популяризацією новітніх міфів»<ref name="kuz2009">[http://old.niss.gov.ua/book/StrPryor/11_2009/17.pdf ''Кузьмук О. С.'' Псевдонаукові теорії етногенезу українців та їх вплив на суспільну свідомість // Стратегічні пріоритети.&nbsp;— 2009.&nbsp;— №&nbsp;2 (11).&nbsp;— С. 110—116.]</ref>. Доктор історичних наук [[Залізняк Леонід Львович|Леонід Залізняк]] у статті для журналу «[[Український тиждень]]» назвав погляд Бебика на [[етногенез українців]] «хибним, карикатурно спрощеним»<ref>[http://tyzhden.ua/History/67624 ''Леонід Залізняк.'' Генний код українців та їхніх сусідів очима археології. // Укр. тиждень, №&nbsp;50 (267), 13 грудня 2012]</ref>.
 
У листопаді 2012 року редакційна колегія наукового журналу «[[Археологія (журнал)|Археологія]]» виступила з відкритим листом до преси, закликавши журналістів відмовитися від пропаганди, на їх думку, псевдонаукових концепцій. Передачі та статті Бебика в листі названі «фантастичними „концепціями“», «проявом найгіршого сорту наївного історичного примітивізму та дилетантства», а сам він&nbsp;— «міфотворцем» та псевдовченим<ref name="archeo">[http://historians.in.ua/index.php/en/institutsiji-istorichnoji-nauki-v-ukrajini/445-vidkrytyi-lyst-zhurnalu-arkheolohiia-do-mas-media?tmpl=component&print=1&layout=default&page= Відкритий лист журналу «Археологія» до мас-медіа. // Historians.in.ua, 9.11.2012]</ref>. Згодом до листа долучилися редакції порталу «''[[Historians.in.ua]]''» та інтернет-журналу «[[Історична правда]]»<ref>[http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/11/20/100649 Журналісти, не піарте псевдоісториків! Відкритий лист археологів. // Історична правда, 20.11.2012]</ref>.
 
11 грудня 2014 року загальні збори ВГО «[[Спілка археологів України]]» ухвалили відкритий лист до української громадськості, політичних діячів і журналістів (автори&nbsp;— доктори історичних наук [[Залізняк Леонід Львович|Леонід Залізняк]] і В.&nbsp;В.&nbsp;Отрощенко) з приводу чергового висунення професора В.Бебика на здобуття [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Національної премії України імені Тараса Шевченка]]. Головний зміст листа&nbsp;— протест проти популяризації «нісенітниць доктора політичних наук В.Бебика». Серед археологів, які підписали лист: [[Івакін Гліб Юрійович|Гліб Івакін]], [[Крижицький Сергій Дмитрович|Сергій Крижицький]], [[Моця Олександр Петрович|Олександр Моця]] та інші. Лист було надіслано голові Комітету Верховної Ради з питань культури та духовності [[Княжицький Микола Леонідович|Миколі Княжицькому]], голові Комітету з питань науки і освіти [[Гриневич Лілія Михайлівна|Лілії Гриневич]] та голові Державного комітету телебачення і радіомовлення України [[Наливайко Олег Ігорович|Олегові Наливайку]]<ref name="arch2014">{{cite web+|url=http://www.vgosau.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=564:2014-12-25-11-26-07&catid=42:-02-06-17-45-46&Itemid=69|title=Відкритий лист|publisher=Спілка археологів України|date=2014-12-25|accessdate=2016-03-13}}</ref>.
* Золота медаль "Костянтин Ушинський", Національна академія педагогічних наук України (2019);
* Золота медаль "Михайло Драгоманов", Національний педагогічний університет імені М.Драгоманова (2019);
* Орден Святого Миколая, Українська православна церква Київського патріархату (2017);
▲* Медаль "Григорій Сковорода", Національна академія педагогічних наук України (2015);
* Лауреат в номінації «Краща телевізійна програма року», ХІІ Міжнародний конкурс журналістів «СРІБНЕ ПЕРО» (2013);
* Золота медаль «НЕЗАЛЕЖНІСТЬ», Київська організація Національної спілки журналістів України (2012);
* Почесна відзнака, Галицька «Просвіта» (2011);
* Пам’ятна медаль, Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Т.Шевченка (2004);
* «Людина року», журнал „FORUM PSYCHOLOGICZNE” (Польща, 2003);
* «Людина року», газета „ОСВІТА” (Україна, 2000);
 
Валерія Бебика неодноразово висували на звання «Псевдонауковець року» відзнаки «[[Академічна негідність|Академічна негідність року]]», проте він жодного разу не здобував перемогу в ній. Зокрема, у [[2018]] році за результатами голосування він програв [[Богомолець Ольга Вадимівна|Ользі Богомолець]], отримавши 30&nbsp;% проти 37&nbsp;% у неї.<ref name="Тексти. Академнегідність-2017. рез-ти.">{{cite web |url=http://texty.org.ua/pg/blog/blagodeteleva/read/81745/Rezultaty_narodnogo_golosuvanna_vidznaky_Akademichna_negidnist_2017 |назва=Результати народного голосування відзнаки "Академічна негідність 2017" |автор= |дата=23 грудня 2017 |веб-сайт=Тексти.org.ua |видавець= |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=3 лютого 2020}}</ref><ref name="ДТ. Академ-негідність 2018. 16.01.19.">{{cite web |url=https://dt.ua/UKRAINE/akademichna-negidnist-2018-novinka-sezonu-spec-z-rada-roku-299713_.html |назва="Академічна негідність 2018": новинка сезону - "Спец(з)рада року" |автор= |дата=16 січня 2019 |веб-сайт=ZN.ua |видавець= |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=3 лютого 2020}}</ref>
 
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Бебик_Валерій_Михайлович