Вікіпедія

Осова (Сарненський район): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
уточнення
доповнення
Рядок 51:
 
== Географія ==
[[Файл:Краєвид_села_Осова_Дубровицького_району.jpg|міні|ліворуч|Краєвид села Осова Дубровицького району]]▼
Осова&nbsp;— центр сільської ради, розміщуєтьсярозташоване за 18&nbsp;км від районного центру, за 20&nbsp;км від залізничної станції Домбровиця.Дубровиця, Біляза села20&nbsp;км протікаєвід річка[[Володимирецький Бережанкарайон|Володимирця]].<ref name="СВ"/> Через село проходить автошлях,{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=291}} який сполучає села Нивецьк, Підлісне.{{джерело}}
 
Село з усіх сторін оточене мішаними та хвойними лісами. Також біля села є кілька боліт з унікальною флорою та фауною. Тваринний світ лісів різноманітний. Тут трапляються [[лосі]], [[Сарна|козулі]], [[вовк]]и та [[Лисиця|лисиці]]. Серед птахів можна побачити занесених до Червоної книги України чорного лелеку та сірого журавля.{{джерело}}
 
Площа села&nbsp;— 1,12 км².<ref name="ОКВРУ"/> Поблизу села&nbsp;— протікає річка Бережанка.<ref name="ОКВРУ"/>{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=291}} Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «катастрофічна».<ref name="трансформація грунтів 2017"/>
 
=== Корисні копалини ===
Осова відома покладами полісськогополіського самоцвіту&nbsp;— [[бурштин]]у. Цей камінь, утворений із смоли прадавніх дерев мільйони років тому, є неабиякою цінністю. Адже для регіону важливе, як його промислове використання, так і історичне значення (у бурштині часто трапляються «законсервовані» рештки тваринного і рослинного світу тих далеких часів). Водночас, висока вартість камення призводить до його масового розкрадання населенням, що завдає шкоду навколишньому середовищу.{{джерело}}
 
=== Клімат ===
Рядок 108 ⟶ 109:
|Файл:Osova, 1910—1916, map.jpg|Осова{{refn|group="ком."|{{lang-ru|Осова}}, 129 дворів.}} на російській топографічній карті 1915 року {{ref-ru}}
}}
Село вперше згадується 1581 року.<ref name="ОКВРУ"/>{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=291}} Під час [[Хмельниччина|повстання під проводом Богдана Хмельницького]] жителі Осової долучалися до знищення панських осель.{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=291}} Село було відоме своїми бобровими гонами.<ref name="СВ"/> До [[Вишневецький Костянтин Костянтинович|великої земельної власности Вишневецьких]] належало 1,455 десятин в Осовій.<ref name="СВ"/>
▲[[Файл:Краєвид_села_Осова_Дубровицького_району.jpg|міні|Краєвид села Осова Дубровицького району]]
Село вперше згадується 1581 року.<ref name="ОКВРУ"/>
 
До 1917 року село входило до складу [[Володимирецька волость|Володимирецької волості]] [[Луцький повіт (Російська імперія)|Луцького повіту]] [[Російська імперія|Російської імперії]].<ref name="СВ"/> Наприкінці XIX століття в Осовій налічувався 31 дім, проживало 212 осіб, містилася дерев'яна церква.<ref name="СВ"/> У 1906 році село входило до складу [[Бережницька волость|Бережницької волості]] [[Луцький повіт|Луцького повіту]] [[Волинська губернія|Волинської губернії]] [[Російська імперія|Російської імперії]].<ref name="СпНасМестВолГуб_1906"/> У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]].{{sfn|ІАУ|1980|p=55}}<ref name="map1919"/>▼
{{цитата|'''ОСІВ''' або '''ОСОВА''', с., [[Луцький повіт (Російська імперія)|Луцький пов]]., Володимирецька вол., над р. Осівкою, притокою [[Горинь (річка)|Горині]], 20 км від містечка [[Володимирецький район|Володимирця]]. В кінці 19 ст. було там 31 домів і 212 жителів, дерев'яна церква, невідомо коли і ким побудована. Колись село Осівка було відоме своїми бобровими гонами. До [[Вишневецький Костянтин Костянтинович|великої зем. власности Вишневецьких]] належало там 1,455 дес. ([[Юзеф Ігнацій Крашевський|І. Крашевський]]. Спомини).<ref name="СВ">{{Cite web|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21STR=0007792|title=Цинкаловський О.СТАРА ВОЛИНЬ І ВОЛИНСЬКЕ ПОЛІССЯ (1986)|website=resource.history.org.ua|accessdate=2018-05-26}}</ref>
||«[[Стара Волинь і Волинське Полісся]]» Проф. Олександра Цинкаловського}}
 
▲До 1917 року село входило до складу [[Російська імперія|Російської імперії]]. У 1906 році село входило до складу [[Бережницька волость|Бережницької волості]] [[Луцький повіт|Луцького повіту]] [[Волинська губернія|Волинської губернії]] [[Російська імперія|Російської імперії]].<ref name="СпНасМестВолГуб_1906"/> У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]].{{sfn|ІАУ|1980|p=55}}<ref name="map1919"/>
 
У 1921—1939 роки входило до складу [[Польська Республіка (1918—1939)|Польщі]].{{sfn|ІАУ|1980|p=57}} У 1921 році село входило до складу [[гміна Бережниця|гміни Бережниця]] [[Сарненський повіт|Сарненського повіту]] [[Поліське воєводство|Поліського воєводства]] [[Польська Республіка (1918—1939)|Польської Республіки]].<ref name="населення 1921"/> 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу [[Волинське воєводство (II Річ Посполита)|Волинського воєводства]].<ref name="сарненський повіт 1930"/> У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належали колонія Острів та хутір Павлівка.<ref name="Wołyński Dziennik Wojewódzki"/> З 1939 року&nbsp;— у складі [[Дубровицький район|Дубровицького району]] [[Рівненська область|Рівненської області]] [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]].
 
У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] деякі мешканці села долучилися до [[Український визвольний рух 1920—1950 років|української національно-визвольної боротьби]].<ref name="Рівненщині - 70"/> У лавах Червоної армії воював 121 житель села.{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=291}}
 
Трагічною сторінкою в історії села є німецько-радянська війна. Під час радянської мобілізації, яка проходила в три етапи, було відправлено на фронт 87 чоловік. 45 з них загинуло на фронтах німецько-радянської війни. Під час німецько-радянської війни 121 мешканець села боронили Батьківщину в лавах Червоної Армії. 52 учасника німецько-радянської війни нагороджено орденами і медалями. На честь загиблих встановлено обеліск. Село було звільнене уУ серпні 1944 року село зайняте військами Першого Українського фронту.{{джерело}}
 
У 1947 році село ''Осова'' разом з хутором ''Острів'' підпорядковувалося Осівській сільській раді [[Дубровицький район|Дубровицького району]] [[Рівненська область|Ровенської області]] [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]].<ref name="АТП УРСР-1946">{{АТП УРСР-1946|446}}</ref> Рішенням Дубровицької райради депутатів трудящих від 17 червня 1950 року 16 господарств колгоспу ім. Будьонного села Осова були занесені у список «бандпособницьких» і підлягали [[Депортації українців у часи СРСР|вивозу за межі УРСР]].<ref name="Із криниці печалі"/>
 
За «Історією міст і сіл Української РСР» 1973 року, у селі тоді діяла восьмирічна школа, будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, містилася садиба колгоспу «Дружба».{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=291}}
 
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови [[Рада Міністрів УРСР|Ради Міністрів УРСР]] село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок [[Чорнобильська катастрофа|аварії на Чорнобильській АЕС]], жителям виплачувалася грошова допомога.<ref name="Чорнобиль 1989"/> Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.{{refn|group="ком."|«''Зона гарантованого добровільного відселення'' — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»<ref name="Зона гарантованого добровільного відселення ВРУ"/>}}<ref name="Чорнобиль 1991"/> На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,17 Кі/км² ([[Цезій-137|<sup>137</sup>Cs]] + {{нп|Цезій-134|<sup>134</sup>Cs|ru|Цезий-134}}), молока&nbsp;— 1,9 мКі/л (<sup>137</sup>Cs + <sup>134</sup>Cs), картоплі&nbsp;— 0,37 мКі/кг (<sup>137</sup>Cs + <sup>134</sup>Cs), сумарна доза опромінення&nbsp;— 75 мбер, з якої: зовнішнього&nbsp;— 15 мбер, загальна від радіонуклідів&nbsp;— 60 мбер (з них [[Цезій|Cs]]&nbsp;— 49 мбер).<ref name="Коротун"/>
Рядок 312 ⟶ 311:
== Інфраструктура ==
Наявне відділення поштового зв'язку.{{Sfn|Паспорт Дубровицького району|2011|p=71}}
 
== Особистості ==
 
=== Народилися ===
* [[Ляшко Віктор Кирилович]] ({{нар}} 1980)&nbsp;— український лікар, заступник міністра охорони здоров'я і головний державний санітарний лікар України.
 
== Примітки ==
Рядок 404 ⟶ 408:
|ref =
}}</ref>
 
<ref name="СВ">{{СВ|2|291|Осів або Осова}}</ref>
 
}}
Рядок 409 ⟶ 415:
==== Книги ====
{{refbegin}}
* {{ІМіС УРСР|Ровенська область|автор=|с=291|стаття=Осова|ref=ІМіС УРСР}}▼
* {{книга
|автор =
Рядок 454 ⟶ 461:
 
== Література ==
▲* {{ІМіС УРСР|Ровенська область|автор=|с=291|стаття=Осова|ref=ІМіС УРСР}}
* {{SgKP|VII|647|Osowa, wieś, powiat łucki}}
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Осова_(Сарненський_район)